Астрофізика

Мета дисципліни: Метою курсу є послідовне викладання основних понять та сучасних уявлень про Всесвіт як ціле та його окремі складові частини, а також окреслити різноманіття напрямків подальших досліджень в даній галузі.

Задачі дисципліни:
Ознайомити здобувачів з останніми досягненнями сучасної астрофізики;
Розглянути умови існування речовини у ближньому та дальньому Всесвіті;
Ознайомити здобувачів з характером еволюції Всесвіту та його складових частин;
Дати уявлення про головні проблеми сучасної астрофізики та космології.
 
 
 
Основні результати навчання
 
ПР01. Знати, розуміти та вміти застосовувати основні положення загальної та теоретичної фізики, зокрема, класичної, релятивістської та квантової механіки, молекулярної фізики та термодинаміки, електромагнетизму, хвильової та квантової оптики, фізики атома та атомного ядра для встановлення, аналізу, тлумачення, пояснення й класифікації суті та механізмів різноманітних фізичних явищ і процесів для розв’язування складних спеціалізованих задач та практичних проблем з фізики та/або астрономії.
ПР02. Знати і розуміти фізичні основи астрономічних явищ: аналізувати, тлумачити, пояснювати і класифікувати будову та еволюцію астрономічних об’єктів Всесвіту (планет, зір, планетних систем, галактик тощо), а також основні фізичні процеси, які відбуваються в них.
ПР03. Знати і розуміти експериментальні основи фізики: аналізувати, описувати, тлумачити та пояснювати основні експериментальні підтвердження існуючих фізичних теорій.
ПР05. Знати основні актуальні проблеми сучасної фізики та астрономії.
ПР06. Оцінювати вплив новітніх відкриттів на розвиток сучасної фізики та астрономії.
ПР17. Знати і розуміти роль і місце фізики, астрономії та інших природничих наук у загальній системі знань про природу та суспільство, у розвитку техніки й технологій та у формуванні сучасного наукового світогляду.
 
 
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
 
Л — лекційні заняття; ПЗ — практичні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; К – консультації.
 
Тематика та види навчальних занять
 
 

СЕМЕСТРОВИЙ МОДУЛЬ 1

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. Предмет та інструменти астрофізики.

Л 1. Задачі та основні розділи астрофізики. Моделі Всесвіту.
ПЗ 1. Оптичні схеми телескопів.
СРЗ, К.

Л 2. Основні астрофізичні інструменти.
СРЗ, К.

Л 3. Спектральні прилади.
ПЗ 2. Визначення роздільної здатності оптичної схеми.
СРЗ, К.

Л 4. Адаптивна оптика.
СРЗ, К.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. Методи астрофізичних досліджень.

Л 5. Спектрофотометрія.
ПЗ 3. Фотометричні поняття та одиниці.
СРЗ, К.

Л 6. Поляриметрія.
СРЗ, К.

Л 7. Методи визначення фізичних характеристик небесних тіл.
ПЗ 4. Визначення фізичних характеристик об'єктів.
СРЗ, К.

Л 8. Визначення віку космічних тіл.
СРЗ, К.
МК 1.

СЕМЕСТРОВИЙ МОДУЛЬ 2

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3. Сонячна система.

Л 9. Сонце.
ПЗ 5. Рух тіл у Сонячній системі.
СРЗ, К.

Л 10. Планети Сонячної системи.
СРЗ, К.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 4. Зірки.

Л 11. Класи зірок.
ПЗ 6. Зміщення спектральних ліній віддалених космічних об’єктів.
СРЗ, К.

Л 12. Будова та еволюція зірок.
СРЗ, К.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 5. Великомасштабні об’єкти.

Л 13. Галактика «Чумацький Шлях».
ПЗ 7. Сферично-симетричне гравітаційне поле острівних систем.
СРЗ, К.

Л 14. Великомасштабна структура Всесвіту.
СРЗ, К.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 6. Вступ до космології.

Л 15. Деякі проблеми космології.
ПЗ 8. Структура Всесвіту.
СРЗ, К.
МК2.

 
 
Самостійна робота
 
Самостійна робота складає 44 години. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лабораторних занять – разом 32 години;
3) підготовка до лекційних занять та до виконання контрольних завдань — 12 годин;
 

Процедура оцінювання
 
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру виконують лабораторні роботи, виконують дві модульні контрольні роботи (МКР).
 
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів:
 
Семестровий модуль № 1
 
Виконання практичних робіт №1-4 оцінюється у 5 балів. Модульна контрольна робота (МК1) оцінюється максимально у 30 балів. Сумарно за перший семестровий модуль — 50 балів.
 

Семестровий модуль № 2
 
Виконання лабораторних робіт №5-8 оцінюється у 5 балів. Модульна контрольна робота (МК2) оцінюється максимально у 30 балів. Сумарно за другий семестровий модуль — 50 балів.
 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.
 
Підсумковим контролем з дисципліни є залік, оцінка за який виставляється за сумою першого та другого модулів.
 
Умови допуску до підсумкового контролю
 
До заліку допускаються здобувачі вищої освіти, які отримали не менше 30 балів за перший модуль.

Складання/перескладання заліку організується за встановленим деканатом ІЕКСУ розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх незрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.