Людино-машинна взаємодія

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни:
Надбання студентами базових понять про проектування користувальницького інтерфейсу для різного роду інформаційних систем, мобільних додатків та веб-сайтів. Розвиток умінь і навичок практичного застосування отриманих знань в практиці розробки інтерфейсів програмного забезпечення.
Завдання дисципліни:
сформувати комплексне уявлення про проектування інтерфейсу програмних систем;
ознайомити з термінологією та ключовими поняттями;
сформувати базові знання у галузі проектування інтерфейсу користувача;
сформувати базові знання про технології та методики розробки інтерфейсів різних видів;
опанувати інструментами, технологіями та методиками розробки інтерфейсів програмного забезпечення.

Основні результати навчання
Знати кодекс професійної етики, розуміти соціальну значимість та культурні аспекти інженерії програмного забезпечення і дотримуватись їх в професійній діяльності.

Знати і застосовувати професійні стандарти і інші нормативно-правові документи в галузі інженерії програмного забезпечення.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; ЛЗ – лабораторні заняття; ПР – практичне заняття; СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти; КР – курсова робота; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації.

Тематика та види навчальних занять

1    тиждень

Л1. Введення в предметну область. Основні поняття та визначення. Основні поняття людино-машинної взаємодії.
ЛЗ1. Розробка прототипу інтерфейсу веб-сайту з використанням Figma.
СРС. К.

2    тиждень

Л2. Проектування користувальницького інтерфейсу. 
СРС. К.

3    тиждень

Л3. Проектування користувальницького інтерфейсу. Графічні елементи та їх використання при створенні користувацьких інтерфейсів.  
ЛЗ2. Розробка прототипу інтерфейсу десктопної програми з використанням GUI Design Studio.
СРС. К.

4    тиждень

Л4. Usability користувальницьких інтерфейсів. 
СРС. К.

5    тиждень

Л5. Розробка графічного користувальницького інтерфейсу сайтів. Введення в HTML5. 
ЛЗ3. Розробка прототипу інтерфейсу мобільного додатку з використанням Figma.
СРС. К.

6    тиждень

Л6. Розробка графічного користувальницького інтерфейсу сайтів. Введення в CSS.  
СРС. К.

7    тиждень

Л7. Розробка графічного користувальницького інтерфейсу сайтів. 
ЛЗ4. Розробка інтерфейсу веб-сайту на підставі розробленого прототипу допомогою фреймворку bootstrap.
СРС. К.

8    тиждень

Л8. Розробка графічного користувальницького інтерфейсу сайтів. Мультимедіа. 
МКР1. СРС. К.

9    тиждень

Л9. Розробка графічного користувальницького інтерфейсу сайтів. Введення в JavaScript. 
ЛЗ5. Створення графічного інтерфейсу з використанням бібліотеки Qt за допомогою Qt Designer в середовищі Qt Creqtor. 
СРС. К.

10    тиждень

Л10. Розробка графічного користувальницького інтерфейсу сайтів. Введення в jQuery. 
СРС. К.

11    тиждень

Л11. Розробка графічного користувальницького інтерфейсу десктопних застосувань.
ЛЗ6.  Usability-тестування розроблених інтерфейсів. 
СРС. К.

12    тиждень

Л12. Розгляд графічних бібліотек. 
СРС. К.

13    тиждень

Л13. Елементи управління. 
ЛЗ7. Usability-тестування веб-сайтів.
СРС. К.

14    тиждень

Л14. Лейаути. Валідатори. Обробка подій.
ПР7. Приклади використання тригерів та збережених процедур. 
СРС. К.

15    тиждень

Л15. Оцінка користувацького інтерфейсу. 
ЛЗ8. Програма обробки запитів до БД.
МКР2.СРС. К.

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних, практичних та лабораторних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи.
Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі.

Кожний модуль оцінюється у максимально у 50 балів:
Модульна робота складається з теоретичної частини, тестів  та практичної частини - задач. 

Максимальна оцінка за правильне виконання тестової частини модульної роботи №1 становить 16 балів, теоретичної частини - 4 бали, за виконання практичної частини – 5 балів. Максимальна оцінка за правильне виконання тестової частини модульної роботи №2 становить 15 балів, за виконання практичної частини – 10 балів.
Кількість запитань тестової частини модульної роботи №1 – 4. Кожна правильна відповідь оцінюється в 4 бали. Кількість запитань тестової частини модульної роботи №2 – 5. Кожна правильна відповідь оцінюється в 3 бали. 
Кількість питань теоретичної частини модульної роботи №1 – 2. Кожна правильна відповідь оцінюється в 2 бали. 
Кількість задач модульної роботи №1 – 2. Правильне розв’язання кожної задачі оцінюється в 2.5 балів. Кількість задач модульної роботи №2 – 2. Правильне розв’язання кожної задачі оцінюється в 5 балів.

Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач за всі виконані види робіт – 100 балів. 

Підсумковим контролем з дисципліни є іспит.
Іспит з дисципліни складається з двох частин: перевірки теоретичних знань шляхом опитування та виконання практичного завдання. Мінімальна кількість балів, що зараховується як позитивний результат, дорівнює 60 (за 100-бальною системою). 
Бали розподіляються наступним чином: 60 балів – теоретична частина та 40 балів – практична.
Екзаменаційний білет містить 3 теоретичних питання однакової складності. 
За бездоганну відповідь на кожне питання студент отримує – 20 балів. При цьому відповідь вважається  бездоганною, якщо студент не зробив жодної помилки та повністю виклав зміст питання. 
За кожне запитання знімається 20 балів, якщо була здійснена невірна відповідь або за відсутність відповіді, 5 балів знімається за виправлення відповіді на запитання (за кожне виправлення).
Екзаменаційний білет містить 2 практичних питання. За бездоганне виконання завдання практичної частини студент отримує – 40 балів. 
Практична частина іспиту вважається виконаною бездоганно, якщо при наявності розв’язання приклада, при цьому усі дії виконані вірно, без помилок; всі записи, щодо розв’язання записані послідовно, зроблена перевірка (якщо потрібно). Крім цього усі малюнки, креслення та схеми виконані охайно, без помилок.

Семестровий модуль № 1

ЛЗ1- ЛЗ4. Оцінка за виконання – 12 балів. Термін виконання – 1-8 тиждень. 
Опитування у вигляд самостійної роботи – 13 балів.
МК1. Модульна контрольна робота – 25 балів (8 тиждень). Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.

Семестровий модуль № 2

ЛЗ5- ЛЗ7. Оцінка за виконання – 12 балів. Термін виконання – 9-15 тиждень. 
Опитування у вигляд самостійної роботи – 13 балів.
МК2. Модульна контрольна робота – 25 балів (15 тиждень).

Умови допуску до підсумкового контролю

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш ніж на 60%.

Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності.

Виконаний не свій варіант завдання здобувачем не оцінюється.

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.

Відсутність здобувача на екзамені або на контрольній роботі відповідає оцінці «0». 
Складання/перескладання екзаменів – за встановленим деканатом розкладом.

Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.

Заборонено використання будь-яких підручників, посібників, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульного контролю та екзамену з дисципліни.

Документи (файли), що додаються: Робоча програма навчальної дисципліни.

Література
1.    Нір Еяль, Раян Гувер. На гачку. Як створити продукт, що чіпляє. Наш Формат – 2017 р. – 192 с.  
2.    Якоб Нильсен, Хоа Лоранжер. Web-дизайн. Удобство использования Web-сайтов Вильямс, 2007. – 376с. (2 прим.)
3.    Віктор Попанек. Дизайн для реального світу. ArtHuss – 2020 р. – 480 c. 
4.    Опанувати складність /Дональд А. Норман – ArtHuss, 2019 – 288 с.
5.    Еллен Лаптон, Дженніфер Коул Філліпс - «Основи. Графічний дизайн 04: Нові основи», ArtHuss, 2020. – 147 c.
6.    Shneiderman B., Plaisant C., Cohen M., Jacobs S., Elmqvist N., Diakopoulos N. Designing the User Interface: Strategies for Effective HumanComputer Interaction. 2018. 
7.    Людино-машинна взаємодія: навчальний посібник /В.А. Крісілов, Т.В. Оніщенко, К.О. Писаренко – Одесса: ОНУ, 2019 –140 с.
8.    Посібник із креативного мислення /Кріс Ґріффітс – ФАБУЛА, 2020 – 288 с.

Методична література
1.    Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни "Людино-машинна взаємодія" для студентів напряму підготовки 6.050403 "Програмна інженерія" / Оніщенко Т.В., Городнича Е.А. Одеса: ОНПУ, 2017. - 73 с.
2.    Методичні вказівки для самостійної підготовки студентів з дисципліни "Людино-машинна взаємодія" для іноземних студентів напряму підготовки 6.050103 - "Програмна інженерія" / Оніщенко Т.В., Городнича Е.А. Одеса: ОНПУ, 2017. - 92 с.

Додаткова література
1.    Комп'ютерна графіка. Навчальний посібник /Михайло Пічугін, Іван Канкін, Володимир Воротніков – Центр навчальної літератури (ЦУЛ), 2020 – 3468 с.
2.    Дизайн звичних речей /Дональд А. Норман – Клуб Сімейного Дозвілля, 2019 – 320 с.
3.    Анімація. Посібник з виживання /Річард Вільямс – ArtHuss, 2019 – 384 с.
4.    Дивовижні технології. Дизайн та інтернет речей /Девід Роуз – Клуб Сімейного Дозвілля, 2018 – 336 с.
5.    Психологія впливу /Роберт Чалдині – Клуб Сімейного Дозвілля, 2017 – 352 с.
6.    Галицький Б. Штучний інтелект для управління відносинами з клієнтами: вирішення проблем із клієнтами (Серія взаємодії людина – комп’ютер) 1-е видання, 2021, 482 с.
7.    Роберт Монархю. «Машинне навчання «людина в петлі» –  Manning Publications, Нью Йорк, 2021 р, 456 с.