Інженерія програмних систем

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни:
отримання навичок до розробки різних типів програмного забезпечення, що функціонує в оточенні певних апаратно-програмних засобів, застосування найкращих практик інженерії програмного забезпечення, вміння розв'язувати математичні, аналітичні та економічні задачі шляхом створення відповідних програмних застосувань.
Дисципліна «Інженерія програмних систем» містить тільки курсовий проект, що є самостійною інженерною розробкою.

Завдання дисципліни:
отримати навички щодо накопичування, обробки та систематизації професійних знань щодо нових методів створення і супроводження програмного забезпечення та визнання важливості навчання протягом всього життя;
поглибити здатність застосовувати і розвивати фундаментальні і міждисциплінарні знання для успішного розв’язання завдань інженерії програмного забезпечення;
узагальнити прийоми аналізу вимог, проектування програмного забезпечення, розробки, тестування та налагодження програм з використанням відповідних мов програмування та інструментів розробки;
поглибити навички документування програмного забезпечення та етапів його розробки;
поглибити навички презентації вирішених завдань інженерії програмного забезпечення.
Основні результати навчання

Аналізувати, цілеспрямовано шукати і вибирати необхідні для вирішення професійних завдань інформаційно-довідникові ресурси і знання з урахуванням сучасних досягнень науки і техніки.
Знати основні процеси, фази та ітерації життєвого циклу програмного забезпечення.
Знати і застосовувати відповідні математичні поняття, методи доменного, системного і об’єктно-орієнтованого аналізу та математичного моделювання для розробки програмного забезпечення.
Уміння вибирати та використовувати відповідні задачі методології створення програмного забезпечення.
Знати і застосовувати на практиці фундаментальні концепції, парадигми і основні принципи функціонування мовних, інструментальних і обчислювальних засобів інженерії програмного забезпечення.
Мотивовано обирати мови програмування та технології розробки для розв’язання завдань створення і супроводження програмного забезпечення.
Знати та вміти застосовувати методи та засоби управління проектами.
Вміти документувати та презентувати результати розробки програмного забезпечення. 

1–2 тижні

Вибір теми та її узгодження з керівником.

3 тиждень

Критичний аналіз існуючих рішень.

4 тиждень

Специфікація функціональних вимог до програмної системи.

5 тиждень

Специфікація нефункціональних вимог до програмної системи.

6 тиждень

Функціональна декомпозиція системи з виділенням модулів.

7 тиждень

Динаміка процесів у системі.

8 тиждень

Розробка ER-моделі системи.

9 тиждень

Логічне проектування обраного модуля: структури даних, алгоритми.

10 тиждень

Логічне проектування обраного модуля: інтерфейс користувача, діаграма класів.

11–12 тижні

Програмна реалізація обраного модуля.

13 тиждень

Тестування обраного модуля.

14 тиждень

Оформлення та захист (презентація) курсового проекту.

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. 
Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі.

Першій модуль оцінюється у максимально можливі 35 балів.
Студент отримує по 5 балів за бездоганне виконання кожного з наступних етапів:
−    вибір теми та її узгодження з керівником;
−    критичний аналіз існуючих рішень;
−    специфікація функціональних вимог до програмної системи;
−    специфікація нефункціональних вимог до програмної системи;
−    функціональна декомпозиція системи з виділенням модулів;
−    динаміка процесів у системі;
−    розробка ER-моделі системи.

Другий модуль оцінюється у максимально можливі 65 балів.
Студент отримує по 5 балів за бездоганне виконання кожного з наступних етапів:
−    логічне проектування обраного модуля: структури даних, алгоритми;
−    логічне проектування обраного модуля: інтерфейс користувача, діаграма класів;
−    програмна реалізація обраного модуля;
−    тестування обраного модуля.
За бездоганне оформлення пояснювальної записки згідно стандарту «ДСТУ 3008-95 Документація. Звіти в галузі науки і техніки» студент отримує 15 балів.
За демонстрацію розробленого програмного забезпечення з пояснюванням роботи його функціоналу та особливостей використання відповідних мов програмування та інструментів розробки студент отримує 20 балів.
За презентацію вирішеного завдання з демонстрацією відповідних завданню практик інженерії програмного забезпечення студент отримує 20 балів.

Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач за всі виконані види робіт – 100 балів. 

Умови допуску до підсумкового контролю

До захисту курсового проекту (демонстрація розробленого програмного забезпечення та презентація використаних практик інженерії програмного забезпечення) допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60%.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх незрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності.

Виконаний не свій варіант завдання здобувачем не оцінюється.

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.

Відсутність здобувача на захисті курсового проекту відповідає оцінці «0». 
Складання/перескладання захисту курсового проекту – за встановленим деканатом розкладом.

Під час захисту курсового проекту здійснювати телефонні дзвінки забороняється.

Заборонено використання будь-яких підручників, посібників, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження захисту курсового проекту з дисципліни.

Документи (файли), що додаються: Робоча програма навчальної дисципліни.

Література
1.    Зайцев, Є.О. Основи програмної інженерії: навчальний посібник – К.: КНТЕУ, 2017. – 419 с.
2.    Мартин, Роберт. Чистая архитектура. Искусство разработки программного обеспечения. СПб: ПИТЕР, 2018. – 352 с.
3.    Нестеров, С. А.  Базы данных : учебник и практикум для вузов / С. А. Нестеров. – М. : «Юрайт», 2020. – 230 с.
4.    O'Regan, Gerard. Concise Guide to Software Testing, 1st ed. Springer Nature Switzerland AG, 2019, XXIV. – 293 p.
5.    Мартин, Роберт C. Гибкая разработка программ на Java и C++: принципы, паттерны и методики. – Диалектика, 2019. – 704 с.
6.    Анализ данных : учебник для академического бакалавриата / В. С. Мхитарян [и др.] ; под редакцией В. С. Мхитаряна. – М. : «Юрайт», 2018. – 490 с.

Методична література
1.    Методичні вказівки до курсового проектування з дисципліни «Інженерія програмних систем» для студентів спеціальності 121 – «Інженерія програмного забезпечення» / Укл.: Н.О.Комлева, В.В.Любченко, О.С. Пригожев. – Одеса: ОНПУ, 2019. – 33 с.

Додаткова література
1.    Лаврищева, Е. М.  Программная инженерия и технологии программирования сложных систем : учебник для вузов / Е. М. Лаврищева. – 2-е изд., испр. и доп. – М. : «Юрайт», 2021. – 432 с.
2.    Гниденко, И. Г.  Технологии и методы программирования : учебное пособие для вузов / И. Г. Гниденко, Ф. Ф. Павлов, Д. Ю. Федоров. – М. : «Юрайт», 2021. – 235 с.
3.    Стружкин Н. П., Годин В. В. – Базы данных: проектирование. Учебник для академического бакалавриата – М.:Издательство Юрайт – 2019 – 477с. – ISBN: 978-5-534-00229-4 – Текст электронный // ЭБС Юрайт – URL: https://urait.ru/book/bazy-dannyh-proektirovanie-432177
4.    Гордеев С. И., Волошина В. Н. Организация баз данных в 2 ч. часть 1, 2-е изд., испр. и доп. Учебник для вузов – М.: Издательство Юрайт, 2019 – 311с. – // ЭБС Юрайт – URL: https://urait.ru/book/organizaciya-baz-dannyh-v-2-ch-chast-1-437731
5.    Гордеев С. И., Волошина В. Н. Организация баз данных в 2 ч. часть 2, 2-е изд., испр. и доп. Учебник для вузов – М.: Издательство Юрайт, 2019 – 513с. // ЭБС Юрайт – URL: https://urait.ru/book/organizaciya-baz-dannyh-v-2-ch-chast-2-438946