Технічна механіка

    Мета вивчення дисципліни: надання майбутнім фахівцям теоретичних основ, необхідних знань, практичних рекомендацій для проектування електромеханічних конструкцій, обладнання та їх оцінки, включаючи кінематичний і динамічний аналізи, розрахунок вантажної здібності та прийоми конструювання.
    Практичне значення та використання отриманих знань: вивчення навчальної дисципліни дозволяє майбутнім фахівцям, набути навичок з обґрунтованого вибору параметрів механізмів і машин, проведення структурного, кінематичного та динамічного аналізу і синтезу механізмів. У процесі навчання, майбутні фахівці ознайомлюються з    основними принципи будови і роботи сучасних механізмів і машин, опановують сучасні методи аналізу, синтезу і схематичного проектування машин і механізмів, навчаються виявляти і діагностувати можливі несправності у роботі машин і механізмів.

Тематика та види навчальних занять
Лекційні заняття для денної форми здобуття освіти

Лекція 1. «Побудова механізмів та їх класи». 
Лекція 2. «Кінематичний аналіз шарнірно-важільних механізмів графічним, графоаналітичним та аналітичним методами».
Лекція 3. «Кінематичний аналіз механізмів з вищими кінематичними парами».
Лекція 4. «Кінетостатичний аналіз плоских механізмів».
Лекція 5. «Динамічна модель машини. Теорема Жуковського».
Лекція 6. «Дійсна швидкість машин. Коефіцієнт нерівномірності руху».
Лекція 7. «Динамічні характеристики механічних технічних систем електроенергетики».
Лекція 8. «Осьове розтягування і стискання. Механічні характеристики матеріалів». 
Лекція 9. «Деформація зсуву і кручення».
Лекція 10. «Напружено-деформований стан деталей при згину».
Лекція 11. «Теорії міцності, складний опір та міцність при змінних напруженнях».
Лекція 12. «Основи взаємозамінності».
Лекція 13. «Конструювання і розрахунок з’єднань».
Лекція 14. «Конструювання і розрахунок передач».
Лекція 15. «Конструювання і розрахунок валів, осей та їх опор, вибір муфт.
Практичні заняття

Практичне заняття №1. «Вивчення та складання кінематичних схем механізмів та їх структурний аналіз».
Мета заняття: Отримати навички по побудові кінематичних схем реального механізму, визначенню ступеню рухомості та пасивних зв’язків, розділення механізму на структурні групи, та визначати клас механізму.
Практичне заняття №2. «Кінематика важільних механізмів».
Мета заняття: Отримати навички по побудові, графічним методом, плану положень механізму з траєкторіями руху заданих точок, та побудові кінематичних діаграм.
Практичне заняття №3. «Кінематика рядових та сателітних зубчастих механізмів».
Мета заняття: Отримати навички по побудові кінематичних схем зубчастих механізмів та їх розрахунків.
Практичне заняття №4. «Розрахунок на міцність деталей механічних технічних систем електроенергетики. Розрахунок різьбових з’єднань».
Мета заняття: Отримати навички по розрахунку напружень при осьовому розтягуванні та визначення деформації розтягу.
Практичне заняття №5. «Розрахунок на міцність деталей механічних технічних систем електроенергетики. Розрахунок різьбових, зварних, шпонкових та зубчастих з’єднані».
Мета заняття: Отримати навички по розрахунку напружень під час зсуву. Перевірка міцності деталей, які працюють на зсув.
Практичне заняття №6. «Розрахунок на міцність і жорсткість балок, які працюють на згин. Розрахунок валів та осей на міцність».
Мета заняття: Отримати навички по визначенню навантаження балок внутрішніми силами за епюрами поперечних сил і згинаючих моментів. Перевірка міцності деталей, які працюють на згин.
Практичне заняття №7. «Розрахунок підшипників ковзання та кочення».
Мета заняття: Отримати навички по розрахункам сил, які діють на підшипники. Визначення реакцій опор. Розрахунок і вибір підшипників.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Для денної форми здобуття освіти
Поточний контроль полягає у виконанні 
1)    7-ти індивідуальних поточних завдань. Індивідуальні поточні завдання полягають в розв'язуванні типових задач відповідно до мети та завдань практичних занять. Бездоганне виконання індивідуальних поточних завдань №1 – №6 оцінюється у 7 балів кожне; індивідуальне поточне завдання №7 – 8 балів;
2)    двох модульних контрольних робіт. Модульні контрольні роботи складаються з теоретичної і практичної частин. Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи становить 25 балів.
Підсумковий контроль – залік. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів. Мінімальна кількість балів, яка дозволяє студенту отримати «зараховано» –        60 балів.