Продовольча безпека

 МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Предмет навчальної дисципліни «Продовольча безпека» - вивчення комплексу заходів, механізмів та політик, спрямованих на досягнення країною високого рівня самозабезпечення продовольством.
Метою дисципліни є поглиблення компетентностей здобувачів другого (магістерського рівня) вищої освіти щодо основних аспектів глобальних та національних продовольчих систем, включаючи виробництво, розподіл, споживання та управління ресурсами; факторів, що впливають на продовольчу безпеку, таких як економічні, соціальні, екологічні та політичні умови; стратегій та інновацій, спрямованих на подолання продовольчих криз та забезпечення сталого розвитку агропромислового комплексу, з урахуванням національних та міжнародних контекстів.
Завдання навчальної дисципліни:
1. Поглиблення знань щодо основних термінів, принципів та компонентів продовольчої безпеки на глобальному та національному рівнях.
2. Удосконалення знань і навичок щодо аналізу факторів, що впливають на продовольчу безпеку.
3. Формування навичок оцінки ризиків, пов'язаних з кліматичними змінами, конфліктами, економічними кризами та іншими факторами, що загрожують стабільному доступу до продовольства.
4. Формування навичок щодо розробки стратегій забезпечення продовольчої безпеки.
5. Поглиблення знань щодо ролі міжнародних організацій, таких як ООН, ФАО, ВООЗ, у забезпеченні глобальної продовольчої безпеки та підтримці країн, що розвиваються.
6. Формування навичок щодо аналізу результативності національних програм продовольчої безпеки.
7. Удосконалення знань і навичок щодо екологічних аспектів продовольчої безпеки.
8. Формування навичок управління продовольчою безпекою в частині розробки  проектів, спрямованих на вирішення конкретних проблем продовольчої безпеки на місцевому, національному та глобальному рівнях.
Робоча програма навчальної дисципліни «Продовольча безпека» є нормативним документом Національного університету «Одеська політехніка», який розроблено кафедрою соціально-гуманітарних наук на основі освітньо-професійної програми «Національна безпека» відповідно до навчального плану другого (магістерського) рівня вищої освіти для здобувачів денної та заочної форми навчання за спеціальністю 256 «Національна безпека (за окремими сферами забезпечення і видами діяльності)». 
Робочу програму навчальної дисципліни укладено згідно з вимогами кредитно-модульної системи організації освітнього процесу та оцінювання рівня знань в Національному університеті «Одеська політехніка». Програма визначає обсяги компетентностей, які повинен опанувати здобувач відповідно до освітньо-професійної програми, алгоритму вивчення навчального матеріалу дисципліни «Продовольча безпека», необхідне методичне забезпечення, складові та технологію оцінювання навчальних досягнень. 
Дисципліна «Продовольча безпека» викладається протягом другого семестру першого курсу, складається з лекційних та практичних занять та входить в обов’язкову частину професійної підготовки навчального плану підготовки магістрів. У відповідності до навчального плану закінчується заліком. 
Робочу програму навчальної дисципліни «Продовольча безпека» складено відповідно до місця та значення дисципліни в структурно-логічній схемі.
Передумовами (пререквізити) для вивчення навчальної дисципліни «Продовольча безпека» є дисципліни: 
Національна безпека: складові та виміри
Публічне управління у сфері національної безпеки в умовах системних змін
Політико-правове забезпечення управління національною безпекою
Глобальні виклики для національної безпеки
1.2.1 Сталий розвиток територій як складова національної безпеки; 
1.2.2 Інноваційні проекти в сфері національної безпеки.
РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ

ПРН 3. Приймати обґрунтовані рішення з питань забезпечення національної безпеки держави (за сферами забезпечення та видами діяльності), у тому числі в умовах багатокритеріальності, неповних чи суперечливих інформації та вимог

ПРН10. Формувати елементи (складові) стратегії національної безпеки держави (за сферами забезпечення та видами діяльності).
ПРН 14. Зрозуміло і недвозначно доносити власні знання, висновки та аргументацію з питань національної безпеки до фахівців і нефахівців, зокрема до осіб, які навчаються.
ПРН 15. Управляти проведенням заходів упроцесі забезпечення національної безпеки в різних умовах обстановки з використанням нових стратегічних підходів

ПРН 17. Застосовувати Цілі сталого розвитку для вирішення завдань забезпечення національної безпеки

Лекційні заняття
Лекція є однією з основних форм навчальних занять. Лекція – логічно завершений, науково обґрунтований, послідовний і систематизований виклад певного наукового або науково-методичного питання, теми чи розділу навчальної дисципліни. 
Завданнями лекції є формування у здобувачів теоретичних засад відповідних компетентностей за освітньо-професійною програмою «Національна безпека», а також визначення напрямків, основного змісту і характеру практичних занять та самостійної роботи здобувачів з навчальної дисципліни «Система публічного управління на центральному, регіональному та місцевому рівнях» .

СЕМЕСТРОВИЙ МОДУЛЬ 1.
ТЕОРІЯ І МЕТОДОЛОГІЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. Теоретико-методологічні основи продовольчої безпеки

Лекція № 1. Вступ до теорії продовольчої безпеки.
Література: основна [2], додаткова [2; 4], інформаційні ресурси [2].
Сутність економічної безпеки. Визначення продовольчої безпеки за ФАО та іншими міжнародними організаціями
Історія розвитку концепції продовольчої безпеки
Основні компоненти продовольчої безпеки: доступність, доступ, використання, стабільність
Взаємозв'язок продовольчої безпеки з іншими сферами (економіка, здоров'я, навколишнє середовище)

Лекція № 2. Методологічні підходи до дослідження продовольчої безпеки
Література: основна [1; 2; 3], додаткова [2; 17], інформаційні ресурси [2].
Огляд основних методологій дослідження продовольчої безпеки
Методи збору та аналізу даних (кількісні та якісні підходи)
Використання індексів та показників для оцінки рівня продовольчої безпеки (Global Food Security Index, Hunger Index)
Приклади досліджень продовольчої безпеки в різних регіонах

Лекції № 3. Фактори, що впливають на продовольчу безпеку
Література: основна [4; 6], додаткова [1; 3; 6], інформаційні ресурси [1; 10].
Економічні фактори (доходи, ціни на продукти харчування, ринок праці)
Соціальні фактори (демографічні зміни, урбанізація, рівень освіти)
Екологічні фактори (кліматичні зміни, деградація земель, водні ресурси)
Політичні фактори (політична стабільність, політики державної підтримки)
Глобалізація та її вплив на продовольчу безпеку

Лекція № 4. Оцінка продовольчої безпеки на національному та місцевому рівнях
Література: основна [1; 2], додаткова [2], інформаційні ресурси [14].
Показники та індикатори продовольчої безпеки (калорійний дефіцит, нутрітивний статус, рівень доступу до їжі)
Використання GIS (геоінформаційних систем) та інших технологій для моніторингу продовольчої безпеки
Проведення оцінки на національному рівні: методики та кращі практики
Проведення оцінки на місцевому рівні: методи залучення громади та збору даних
Аналіз випадкових досліджень та статистичних даних для оцінки продовольчої безпеки

СЕМЕСТРОВИЙ МОДУЛЬ 2.
ДЕРЖАВНО-УПРАВЛІНСЬКІ АСПЕКТИ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. Політика та управління продовольчою безпекою

Лекція № 5. Державна політика у сфері продовольчої безпеки
Література: основна [7], інформаційні ресурси [14; 15]
Огляд національних стратегій та програм продовольчої безпеки
Законодавча база та нормативно-правові акти, що регулюють продовольчу безпеку
Роль уряду та державних інституцій у забезпеченні продовольчої безпеки
Приклади успішних державних політик у різних країнах

Лекція № 6. Міжнародна співпраця у сфері продовольчої безпеки.
Література: основна [4; 6], додаткова [1; 3]
Огляд діяльності основних міжнародних організацій (ФАО, ВООЗ, ООН)
Міжнародні угоди та ініціативи щодо продовольчої безпеки
Приклади міжнародної співпраці та допомоги у сфері продовольчої безпеки
Вплив глобалізації на продовольчу безпеку

Лекція № 7. Економічні аспекти управління продовольчою безпекою
Література: основна [1; 2; 3; 5], інформаційні ресурси [14; 15]
Роль ринкових механізмів у забезпеченні продовольчої безпеки
Державні субсидії, дотації та інші форми економічної підтримки сільського господарства
Цінова політика та її вплив на доступність продуктів харчування
Аналіз економічних моделей, що використовуються для забезпечення продовольчої безпеки

Лекція № 8. Управління продовольчими кризами
Література: основна [4; 5; 6], додаткова [1; 3], інформаційні ресурси [14; 15]
Види та причини продовольчих криз (природні катастрофи, війни, економічні кризи)
Підходи до запобігання та реагування на продовольчі кризи
Роль держави та міжнародних організацій в управлінні продовольчими кризами
Приклади успішного подолання продовольчих криз в різних країнах
Розробка та впровадження планів дій у надзвичайних ситуаціях

Практичні заняття
Практичне (грец. prakticos –діяльний) заняття – форма навчального заняття, за якої викладач організує детальний розгляд здобувачами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування через індивідуальне виконання відповідно до сформульованих завдань.
Основними функціями практичних занять (дидактична мета) є: розширення, поглиблення й деталізація знань, отриманих на лекціях та в процесі самостійної роботи і спрямованих на підвищення рівня засвоєння навчального матеріалу, закріплення знань, умінь і навичок, розвиток критичного мислення та усного мовлення здобувачів.
Методологічна мета практичних занять з дисципліни «Продовольча безпека» полягає у формуванні компетентностей та результатів навчання, відповідних освітньо-професійній програмі «Національна безпека», через засвоєння комплексного розуміння продовольчої безпеки, розвитку аналітичних та практичних навичок, міждисциплінарних умінь, комунікативних та презентаційних здібностей, а також лідерських якостей та відповідальності. Студенти опановують основні теоретичні підходи та методології аналізу продовольчої безпеки, вчаться збирати, аналізувати та інтерпретувати дані, використовувати сучасні інструменти, такі як GIS та економічні моделі, для моніторингу та управління продовольчою безпекою. Вони здобувають практичний досвід у застосуванні теоретичних знань, оцінці ефективності політик та стратегій, моделюванні економічних сценаріїв та розробці планів дій у надзвичайних ситуаціях. Важливою складовою є здатність інтегрувати знання з різних галузей, працювати в командах, ефективно представляти результати своїх досліджень, розробляти рекомендації для урядів та міжнародних організацій. Завдяки цьому, випускники програми «Національна безпека» готові до прийняття управлінських рішень у кризових ситуаціях, беруть на себе відповідальність за розробку та впровадження стратегій продовольчої безпеки, сприяючи зміцненню національної безпеки та стійкості держави.
На практичних заняттях здобувачі мають змогу: проявити свою творчість і креативність; поглибити інтерес до науки і проведенню наукових досліджень; розвивати культуру мови, уміння та навички публічного виступу; брати активну участь у дискусії. 

ЗАСОБИ ДІАГНОСТИКИ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ
Засобами діагностики результатів навчання та методами, що забезпечують їх демонстрування є: 
– тестові завдання; 
– презентації результатів виконаних завдань та досліджень; 
– презентації та виступи на наукових заходах; 
– інші види індивідуальних та групових завдань. 

 Поточний контроль
Поточний контроль – контрольні заходи, які здійснюються впродовж семестрових модулів з метою оцінювання рівня навчальних досягнень здобувачів. Основна мета поточного контролю – забезпечення зворотного зв’язку між викладачем та здобувачем, перевірка готовності сприйняття здобувачам навчального матеріалу дисципліни, оцінювання досягнених ними програмних результатів навчання. 
Форми поточного контролю є: 
Обговорення питань практичного заняття.
Модульні контрольні роботи (контрольні роботи для заочної форми навчання).
Реферативна робота.

В процесі поточного контролю оцінюється СРЗ над досліджуваним матеріалом: повнота виконання завдань, рівень засвоєння навчальних матеріалів та окремих тем навчальної дисципліни, робота з додатковою літературою, вміння й навички індивідуальних презентацій, оволодіння практичними навичками аналітичної, дослідницької роботи тощо. 
Поточний контроль, що здійснюється протягом семестру під час проведення лекційних та практичних занять, виконання навчального завдання та модульних контрольних робіт, оцінюється сумою набраних балів (максимальна сума – 100 балів). 
Проведення практичних занять таких занять ґрунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі – тестах для виявлення ступеня оволодіння необхідними теоретичними положеннями, наборі завдань різного рівня складності для розв’язування їх на занятті. Воно включає проведення попереднього контролю знань, вмінь та навичок здобувачів, постановку загальної проблеми викладачем та її обговорення за участю здобувачів, розв’язування завдань із їх обговоренням, розв’язування контрольних завдань. 

Модульна контрольна робота 1 складається з виконання завдань, що охоплюють усі теми семестрового модулю 1 «Теоретико-методологічні основи продовольчої безпеки». Завдання корегуються з питаннями, що були розглянуті під час лекційних та практичних занять та віднесених до самостійного вивчення. Модульна контрольна робота 1 полягає у складанні кейсу
Кейс 1: Оцінка продовольчої безпеки в умовах кліматичних змін
Ситуація. Уявіть, що ви є аналітиком продовольчої безпеки в урядовому агентстві вашої країни. Ваша країна зіткнулася з значними кліматичними змінами, які впливають на врожайність сільськогосподарських культур та доступність водних ресурсів. Продовольча безпека населення знаходиться під загрозою через нестабільні погодні умови, що спричиняють засухи та повені, що, у свою чергу, впливають на виробництво та постачання продовольства.
Завдання. Вам доручено провести комплексний аналіз ситуації та розробити рекомендації щодо покращення продовольчої безпеки країни. Ваш аналіз повинен включати наступні кроки:
1. Ідентифікація основних проблем. Оцініть вплив кліматичних змін на продовольчу безпеку у вашій країні. Які основні проблеми виникають через зміну клімату?
2. Аналіз факторів. Проаналізуйте економічні, соціальні, екологічні та політичні фактори, що впливають на продовольчу безпеку в умовах кліматичних змін.
3. Методологічний підхід. Виберіть відповідні методи та інструменти для збору та аналізу даних про продовольчу безпеку. Обґрунтуйте свій вибір.
4. Використання показників. Використайте основні індекси та показники продовольчої безпеки (Global Food Security Index, Hunger Index) для оцінки поточного стану продовольчої безпеки у вашій країні.
5. Розробка рекомендацій. Розробіть конкретні рекомендації для уряду щодо підвищення рівня продовольчої безпеки. Врахуйте економічні моделі, політичні стратегії та можливості міжнародної співпраці.
Результат. Підготуйте детальний звіт, що містить ваш аналіз, висновки та рекомендації. Звіт має включати графіки, таблиці та інші візуальні матеріали для ілюстрації ваших знахідок. Також підготуйте коротку презентацію для представлення ваших результатів урядовим чиновникам та зацікавленим сторонам.
Складання завдань кейсу покликано оцінити рівень досягнення результатів навчання: ПРН3 (ЗК2, ЗК5, СК1, СК3, СК6), ПРН15 (ЗК2, СК3, СК7).

Модульна контрольна робота 2 складається з виконання завдань, що охоплюють усі теми семестрового модулю 2 «Політика та управління продовольчою безпекою». Завдання корегуються з питаннями, що були розглянуті під час лекційних та практичних занять та віднесених до самостійного вивчення.
Модульна контрольна робота 2 полягає у складанні кейсу .
Кейс: Створення національної стратегії продовольчої безпеки
Ситуація: Ваша країна зіткнулася з викликами у сфері продовольчої безпеки через політичну нестабільність, економічні труднощі та природні катастрофи. Уряд вирішив розробити нову національну стратегію продовольчої безпеки для забезпечення стабільного доступу населення до безпечної та поживної їжі. Вам, як експерту з продовольчої безпеки, доручено очолити робочу групу, яка буде відповідати за розробку цієї стратегії.
Завдання: Ваше завдання полягає в тому, щоб провести комплексний аналіз поточного стану продовольчої безпеки, визначити ключові проблеми та розробити рекомендації для нової національної стратегії. Ви повинні охопити наступні кроки:
1.Оцінка поточного стану. 
Проведіть аналіз поточного рівня продовольчої безпеки в країні, використовуючи доступні дані та показники (Global Food Security Index, Hunger Index).
Визначте основні проблеми та виклики, з якими стикається країна у сфері продовольчої безпеки.
2.Ідентифікація факторів впливу:
Проаналізуйте економічні, соціальні, екологічні та політичні фактори, що впливають на продовольчу безпеку.
Визначте внутрішні та зовнішні фактори, які найбільше впливають на ситуацію в країні.
3. Вивчення міжнародного досвіду:
Дослідіть приклади успішних національних стратегій продовольчої безпеки в інших країнах.
Визначте найкращі практики, які можуть бути застосовані у вашій країні.
4. Розробка політик та заходів:
Розробіть комплекс заходів та політик, спрямованих на підвищення продовольчої безпеки. Врахуйте необхідність державної підтримки сільського господарства, розвитку інфраструктури, забезпечення доступу до водних ресурсів та впровадження інноваційних технологій.
Визначте роль уряду, приватного сектору та громадянського суспільства у реалізації цих заходів.
5. Планування кризового управління:
Розробіть план дій у випадку продовольчої кризи. Врахуйте можливі сценарії природних катастроф, політичних конфліктів та економічних криз.
Запропонуйте механізми моніторингу та раннього попередження про надзвичайні ситуації.
Результат: Підготуйте комплексний документ, що містить аналіз, рекомендації та план дій для нової національної стратегії продовольчої безпеки. Документ має включати конкретні цілі, заходи, строки виконання та очікувані результати. Також підготуйте презентацію для представлення ваших пропозицій уряду та іншим зацікавленим сторонам.
Цей кейс дозволить студентам застосувати знання у сфері політики та управління продовольчою безпекою, розвинути аналітичні та стратегічні навички, а також здобути досвід у розробці комплексних державних політик.
Складання кейсу покликано оцінити рівень досягнення результатів навчання: ПРН10 (СК4); ПРН14 (ЗК2, СК6), ПРН17 (ЗК1, ЗК2, СК4, СК7).

Реферативна робота. «Роль міжнародної співпраці у забезпеченні глобальної продовольчої безпеки»
У рефераті має бути розглянуто значення та вплив міжнародної співпраці на забезпечення продовольчої безпеки в світі. Зокрема, дослідження має охоплювати аналіз діяльності ключових міжнародних організацій, таких як ФАО (Food and Agriculture Organization), ВООЗ (World Health Organization), ООН (United Nations), а також різних міжнародних програм та ініціатив, спрямованих на подолання голоду та покращення продовольчої безпеки. Особлива увага має бути приділена прикладам успішної міжнародної співпраці, таким як програма «Продовольча та сільськогосподарська ініціатива ООН», а також аналізу викликів та перешкод, з якими стикаються міжнародні організації в процесі реалізації своїх програм. Реферат також має включати рекомендації щодо підвищення ефективності міжнародної співпраці у сфері продовольчої безпеки та пропозиції щодо впровадження нових стратегій та підходів для забезпечення сталого розвитку та продовольчої незалежності.
Завдання.
1. Ознайомлення з концепцією міжнародної співпраці у сфері продовольчої безпеки. Дослідити основні поняття та принципи міжнародної співпраці у забезпеченні продовольчої безпеки.
2. Аналіз діяльності міжнародних організацій. Вивчити роль та внесок ключових міжнародних організацій (ФАО, ВООЗ, ООН) у забезпечення продовольчої безпеки. Проаналізувати основні програми та ініціативи, реалізовані цими організаціями.
3. Оцінка успішних прикладів міжнародної співпраці. Дослідити конкретні приклади успішної міжнародної співпраці, які сприяли покращенню продовольчої безпеки в різних регіонах світу.
4. Визначення викликів та перешкод у міжнародній співпраці. Виявити основні виклики та перешкоди, з якими стикаються міжнародні організації та програми в процесі реалізації своїх ініціатив.
5. Розробка рекомендацій щодо підвищення ефективності міжнародної співпраці. Сформулювати рекомендації щодо покращення ефективності міжнародної співпраці у сфері продовольчої безпеки. Запропонувати нові стратегії та підходи для забезпечення сталого розвитку та продовольчої незалежності на глобальному рівні.
 Підготовка реферативної роботи покликана оцінити рівень досягнення результатів навчання: ПРН10 (СК4).

ДІЇ ЩОДО ВИКОНАННЯ ПЕРШОГО СЕМЕСТРОВОГО МОДУЛЮ

На практичних заняттях впродовж семестру (першого семестрового модуля) здобувачі виконують контрольні заходи і отримують бали за виконання накопичувальної частини. 
Накопичувальна частина вважається зарахованою, якщо здобувач виконав всі види визначених в РПНД навчальних елементів і отримав не менш ніж 60 % від максимального балу, що відведено на кожен вид.
До модульної контрольної роботи №1 (МКР1) допускаються всі здобувачі, незалежно від ступеню виконання накопичувальної частини.
До відомості модульного контролю вноситься сумарна оцінка за виконану МКР1 та елементи накопичувальної частини.
Здобувачу семестровий модуль зараховується, якщо за підсумками оцінювання МКР1 та накопичувальної частини він отримав 30 та більше балів (не менш ніж 60% від максимального балу, що відведено на модуль).
Викладач доводить підсумковий бал за першим семестровим модулем до відома здобувачів не пізніше, ніж на останньому в першому семестровому модулі аудиторному занятті (у відповідності до календарного графіка). Одночасно викладач відображає у Google-класі результати поточного контролю.

ДІЇ ЩОДО ВИКОНАННЯ ДРУГОГО СЕМЕСТРОВОГО МОДУЛЮ

Здобувачі, яким не зараховано перший семестровий модуль, повинні, виконуючи програму за другим семестровим модулем, ліквідувати борги за першим семестровим модулем впродовж перших 4-х тижнів від початку другого семестрового модуля. Допускається перескладання МКР1 не більше 2-х разів.
Графік відпрацювань (перескладань МКР1) з навчальної дисципліни складається згідно з графіком консультацій викладача, за яким закріплене викладання дисципліни, та затверджується завідувачем кафедри.
До модульної контрольної роботи №2 (МКР2) допускаються тільки ті здобувачі, яким зараховано перший семестровий модуль та які виконали накопичувальну частину другого семестрового модуля (не менш ніж на 60 %).
Оцінку за виконання навчальних елементів першого та другого семестрових модулів (суму балів за двома семестровими модулями з навчальної дисципліни) викладач вписує до відомості модульного контролю.
Викладач доводить підсумковий бал за двома семестровими модулями до відома здобувачів вищої освіти не пізніше, ніж на останньому в семестрі аудиторному занятті. Одночасно викладач відображає у Google-класі результати поточного контролю.

 ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ

Оцінка з навчальної дисципліни, з якої передбачений залік (диференційований залік), виставляється після закінчення її вивчення (до початку екзаменаційної сесії) за сумарними результатами поточного контролю.
При цьому обов’язкової присутності здобувачів вищої освіти під час заліку не передбачено.
Якщо здобувач вищої освіти отримав недостатню кількість балів з навчальної дисципліни, форма підсумкового контролю якої є залік, він допускається до екзаменаційної сесії, і має право на перескладання дисципліни до початку наступного навчального семестру.

 РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА Основна література:
Румик І.І. Продовольча безпека держави: питання теорії, методології,практики: монографія. Київ: ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК». 2020. 420 с.
Проблеми управління економічною безпекою суб’єктів господарювання: Монографія / [О.А. Кириченко, М.П. Денисенко, В.С. Сідак, С.М. Лаптєв та ін.]. Київ: ІМБ Університету економіки та права «КРОК», 2010. 412 с.
Румик І.І. Понятійні аспекти продовольчої безпеки як складової національної безпеки України. Вчені записки Університету «КРОК». Вип. 35. Київ. 2014. С. 22-32.
Кулінська А.В. Еволюція парадигми національної економічної безпеки в інтересах стратегічного забезпечення національної безпеки країни. Вісник соціально-економічних досліджень. 2015. Вип. 3 (58). С. 72-78.
Про стратегію національної безпеки України: Указ Президента України від 26.05.2015 р. № 287/2015. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/287/2015 (дата звернення 11.03.2020).
Про державну підтримку сільського господарства: Закон України вiд 24.06.2004 р. №1877-IV: за станом на 01.01.2010 р. URL: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1877-15
Про основи національної безпеки України: Закон України від 19.06.2003 року №964-IV. Відомості Верховної Ради. 2003. №39. Ст.3.
Про Стратегію національної безпеки України: Указ Президента України від 12.02.2007 р. №105/2007. Стратегічна панорама. 2007. №1. С.3-13.
Про затвердження Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року: Постанова Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2007 р. № 1158. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1158-2007-%D0%BF.
Про національну безпеку України: Закон України від 21.06.2018 року №2469-VІІІ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19.

Додаткова література:
Борщевський П.В. Продовольча безпека країни: стан і тенденції. Розбудова держави. 2009. №1-6. С. 66-73.
Власов В.І. Глобалізація і продовольство: монографія / Саблук П.Т., Білорус О.Г., Власов В.І. Київ: ННЦ ІАЕ, 2008. 632 с.
Гойчук О.І. Продовольча безпека: монографія. Житомир: Полісся, 2004. 348 с.
Румик І.І. Ресурсне забезпечення продовольчої безпеки. Вчені записки Університету «КРОК». Вип. 36. Київ. 2014. С. 37-44.
Бабич М.М. Понятійно-категоріальна сутність продовольчоїбез пеки. Економіка та держава. 2017. №6. С. 39-45.
Лушпаєв С.О. Деякі аспекти поняття продовольчої безпеки України. Часопис Київського університету права. 2011. №2. С. 211-214.
Банах О.І. Теоретичні засади оцінювання продовольчої безпеки як об’єкта статистичного спостереження. Вісник ОНУ імені І.І. Мечникова. 2016. Т.21. Вип. 7-2 (49). С. 187-192.