Протоколи мобільного зв'язку

Анотація навчальної дисципліни
Метою вивчення дисципліни є вивчення протоколів, що використовуються у системах мобільного зв’язку, порядок та умови їх застосування у складі різних підсистем, базових положень, що обумовили певні характеристики протоколів, методів їх моделювання та дослідження, як у віртуальному середовищі, так і безпосередньо у працюючій системі мобільного зв’язку.

Тематика та види навчальних занять

Лекційні заняття
Лекція 1. «Поняття мобільного зв’язку та його складові».
Лекція 2. «Покоління мобільного зв'язку».
Лекція 3. «Архітектура мережі мобільному зв'язку стандарту GSM та нумерація в мережі стандарту GSM».
Лекція 4. «Сигналізація в мережі GSM».
Лекція 5. «Процедури в мережі GSM, аутентифікація, відновлення та переміщення MS».
Лекція 6. «Процедури в мережі GSM: пошуку, перемикання виклику, підключення/відключення MS, вихідний виклик від MS і вхідний виклик до MS».
Лекція 7. «Радіоінтерфейс GSM»
Лекція 8. «Організація логічних каналів передачі даних в GSM».
Лекція 9. «Формати кодових комбінацій у каналах GSM».
Лекція 10. «Циклова організація логічних каналів GSM».
Лекція 11. «Мережі мобільного зв'язку стандарту LTE (4G)».
Лекція 12. «Інтерфейс мережі LTE UU».
Лекція 13. «Типи каналів в LTE і їх організація».
Лекція 14. «Мережі мобільного зв'язку стандарту 5G».
Лекція 15. «Типи каналів в 5G та їх організація».

Практичні заняття
Практичні заняття виконуються у середовищах SciLab, Wireshark, GNUradio, Kali Linux.
Практичне заняття №1. «Засоби дослідження протоколів та систем обміну даними».
Мета заняття: ознайомлення з прикладним програмним забезпеченням для спостерігання за процесами надсилання інформації між ланками мереж різного призначення.
Практичне заняття №2. «Мережі з пакетною комутацію даних».
Мета заняття: дослідження процесів обміну даними для протоколів на базі IP протоколу,
Практичне заняття №3. «Протоколи сигналізації у системах зв’язку».
Мета заняття: дослідження процесів обміну даними згідно SS7 з використанням протоколу LAPD.
Практичне заняття №4. «Надсилання даних у радіоінтерфейсі GSM».
Мета заняття: дослідження складу пакетів різного призначення у радіоінтерфейсі GSM, вміння налаштовувати програми демодуляції та декодування ефірних сигналів.
Практичне заняття №5. «Канали логічного рівня існуючі між MS та BSS».
Мета заняття: дослідження складу пакетів з загальнодоступною інформацію від BSS, на-буття вміння визначати інформацію наявних запитів встановлення зв’язку та характеристик застосованих видів обміну даними між користувачами.
Практичне заняття №6. «Надсилання даних у радіоінтерфейсі LTE UU».
Мета заняття: дослідження складу пакетів у радіоінтерфейсі LTE UU, вміння налаштовувати програми демодуляції та декодування ефірних сигналів.
Практичне заняття №7. «Канали логічного рівня існуючі між MS та BSS у радіоінтерфейсі LTE UU».
Мета заняття: дослідження складу пакетів, що надсилаються  між MS та BSS, набуття вміння визначати інформацію щодо запитів встановлення зв’язку та характеристик налаштування обміну даними між користувачами.

Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.

 Індивідуальна робота
Для денної форми здобуття освіти 
Не передбачена.

Для заочної форми здобуття освіти 
Виконання контрольної роботи.

Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Для денної форми здобуття освіти
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та лабораторних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи. 
Оцінка за виконання лабораторних робіт №1-8 становить 5 балів. Лабораторні роботи 1-4 виконують в першому семестровому модулі, лабораторні роботи 5-8 – в другому.
Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. Максимальна оцінка за бездоганне виконання модульної роботи становить 30 балів. Модульна робота складається з теоретичної частини (у формі тестових запитань) та практичної частини (у формі однієї задачі). Бездоганна відповідь на кожне теоретичне запитання модульних робіт оцінюється в 1 бал. Бездоганне виконання практичного завдання модульної роботи № 1 оцінюється в 10 балів. 
Бездоганне виконання практичного завдання модульної роботи № 2 оцінюється в 10 балів. 
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів.
Підсумковим контролем з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (2 запитання) та практичної частини (2 задачі). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів.

Для заочної форми здобуття освіти
Захист контрольної роботи. Бездоганне виконання контрольної роботи оцінюється у 50 балів. При її захисті здобувач може отримати до 50 балів.
Підсумковим контролем з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (2 запитання) та практичної частини (1 задача). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів.

Політика освітнього процесу та умови допуску до підсумкового контролю
Підсумковий контроль – залік. Підсумкова оцінка формується як накопичувальна за результатами оцінювання всіх навчальних елементів, які заплановані на семестр для виконання здобувачами вищої освіти. Оцінку «зараховано» отримують здобувачі вищої освіти, за умови виконання всіх навчальних елементів не менш, ніж на 60 %.