Бібліотекознавство та бібліотечно-інформаційні технології 2

Мета вивчення дисципліни: Метою вивчення дисципліни є набуття теоретичних знань з бібліотекознавства й опрацьовування можливостей застосування технологічних інновацій та традиційних бібліографічних технологій, що не втратили актуальності щодо створення, накопичення і раціонального використання світової та національної інформаційної скарбниці. Для досягнення мети вивчення дисципліни студенти повинні засвоїти знання щодо інформаційних процесів та інформаційних технологій, що формуються під впливом еволюції людської діяльності та інституалізації інформаційних закладів. Дисципліна базується на знаннях, отриманих при вивченні дисципліни "Інформаційні ресурси", а також вивчається у тісної взаємодії з дисциплінами "Аналітико-синтетична обробка документів", "Інформаційно-аналітична діяльність" та іншими дисциплінами документно-інформаційного циклу. Дисципліна має націлити майбутніх фахівців на творче застосування отриманих знань у їхній практичній діяльності.

Практичне значення та використання отриманих знань: Придбати знання про структуру інформаційно-бібліографічної діяльності як системи. Набути навички опрацьовування масивів первинної інформації та документів на основі використання методик бібліографування. Підвищити рівень знань з теорії бібліографічної інформації як підґрунтя інформаційно-бібліографічних технологій. Сформувати уявлення про організацію виробництва бібліографічної інформації та інформаційно-бібліографічного обслуговування. Опанувати знаннями про складання бібліографічних посібників. Сформувати знання про специфіку аналізу бібліографічних посібників з метою пошуку відомостей про документи. Забезпечити вироблення знань про особливості впровадження технологій інформаційно-бібліографічного обслуговування в практичній документно-інформаційній діяльності. Здобути вміння користуватися інформаційними базами бібліотечних закладів. Використовувати можливості застосування законодавчої бази України в інформаційній сфері діяльності. Сформувати навички оперування фаховою термінологією.
Тематика та види навчальних занять.
1 тиждень.
Лекція 1. «Інформаційні технології у дзеркалі суспільного прогресу».
2 тиждень.
Лекція 2. «Виникнення та розвиток інформаційно-бібліографічних технологій»
3 тиждень.
Лекція 3 «Бібліотекознавство як наукова першооснова розвитку інформаційно-біліографічних технологій».
Практичне заняття 1. «Інформаційні технології та інформаційні революції».
4 тиждень.
Лекція 4 «Роль бібліографознавства у розвитку інформаційно-бібліографічних технологій».
5 тиждень.
Лекція 5 «Технологія та техніка інформаційних досліджень».
Практичне заняття 2 «Методологічна інтеграція наук документно-інформаційного циклу».
6 тиждень.
Лекція 6 «Статистико-математичні методи. Організаційні методи».
7 тиждень.
Лекція 7 «Термінологічний та контент-аналіз.».
Практичне заняття 3 «Застосування різних методів в інформаційних дослідженнях».
Модульна контрольна робота 1
8 тиждень.
Лекція 8 «Бібліометричні та інформетричні методи».
9 тиждень.
Лекція 9 «Комунікаційна сутність провідних соціальних інститутів інформаційного суспільства».
Практичне заняття 4 «Комунікаційна сутність провідних документно-інформаційних інститутів інформаційного суспільства».
10 тиждень.
Лекція 10 «Види і типи сучасних інформаційних закладів та їх функціональні відмінності».
11 тиждень.
Лекція 11 «Система інформаційно-бібліотечних закладів».
Практичне заняття 5 «Види і типи сучасних інформаційних закладів України».
12 тиждень.
Лекція 12 «Організація діяльності сучасного інформаційно-бібліотечного закладу».
13 тиждень.
Лекція 13 «Технологія проведення інформаційно-масового заходу».
Практичне заняття 6 «Консолідація діяльності інформаційних структур в умовах
ринкової економіки».
14 тиждень.
Лекція 14 «Документаційний супровід інформаційно-масового заходу».
15 тиждень.
Лекція 15 «Виставкові технології у інформаційно-бібліотечному закладі».
Практичне заняття 7 «Міжбібліотечний абонемент та електронна доставка документів».
Модульна контрольна робота 2
Оцінювання результатів навчання
Оцінювання результатів навчання з дисципліни здійснюється за накопичувальною системою, яка дає можливість здобувачеві протягом семестру отримати максимально 100 балів.
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Кожен модуль оцінюється у 50 балів. Максимальна сума накопичувальних балів у кожному модульному контролі 20 балів. Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 30 балів.

Оцінка якості засвоєння дисципліни та її окремих елементів, проводиться, відповідно до таблиці, де приведені європейська, 100-бальна і державна шкали.