Інфомедійна грамотність

Мета вивчення дисципліни:
сформувати у здобувачів освіти системні знання, уміння та навички критичного сприйняття, аналізу, оцінювання, створення й етичного використання інформації та медіаконтенту в умовах цифрового суспільства.
Практичне значення та використання отриманих знань:
Практичне значення дисципліни полягає у формуванні здатності студентів ефективно здійснювати пошук, відбір, аналіз і перевірку інформації в різних джерелах для розв’язання професійних завдань у бібліотечній, інформаційній та архівній діяльності, застосовувати сучасні методики й цифрові технології автоматизованого опрацювання інформації, створення та використання електронних інформаційних ресурсів і сервісів, а також використовувати різноманітні комунікативні технології для результативної професійної, наукової та соціальної взаємодії з різними аудиторіями на засадах толерантності, діалогу, етики та співробітництва.
Тематика та види навчальних занять
Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Інфомедійна грамотність у професійній інформаційній діяльності».
Лекція 2. «Інформаційні ресурси та медіаджерела: професійні критерії відбору й оцінювання».
Лекція 3. «Інформаційні потоки та інформаційний цикл у бібліотечній і документній діяльності».
Лекція 4. «Критичний аналіз медіаконтенту для інформаційно-аналітичних завдань».
Лекція 5. «Дезінформація та маніпуляції: виклики для інформаційних установ».
Лекція 6. «Професійний фактчекінг і верифікація джерел у роботі з документами та медіа».
Лекція 7. «Метадані, контекст і надійність інформації: бібліотечний та архівний підхід».
Лекція 8. «Алгоритмічне посередництво, пошукові системи та платформи: що має знати інформаційний фахівець».
Лекція 9. «Автоматизоване опрацювання медіаінформації та даних: інструменти для аналітиків».
Лекція 10. «Візуальні та мультимедійні джерела як об’єкти інформаційного аналізу».
Лекція 11. «Інформаційна етика, відповідальність і нейтральність інформаційного посередника».
Лекція 12. «Авторське право, ліцензії та повторне використання інформації в інформаційних установах».
Лекція 13. «Комунікація результатів інформаційного аналізу: мова, формат, аудиторія».
Лекція 14. «Інформаційна безпека, стійкість і протидія інформаційним загрозам у діяльності установ».
Лекція 15. «Інфомедійна грамотність як професійна компетентність і складова інформаційної культури суспільства».
Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Професійний пошук та оцінювання інформаційних і медіаджерел»
Мета заняття: сформувати здатність здійснювати цілеспрямований пошук інформації в бібліотечних, архівних, наукових і медійних ресурсах, застосовувати професійні критерії оцінювання достовірності, релевантності та авторитетності джерел для інформаційно-аналітичних і довідкових завдань.
Практичне заняття №2. «Критичний аналіз медіаконтенту в інформаційно-аналітичній діяльності»
Мета заняття: розвинути навички ідентифікації смислових акцентів, наративів, маніпулятивних прийомів і прихованих повідомлень у медіатекстах з метою підготовки аналітичних висновків та інформаційних довідок.
Практичне заняття №3. «Фактчекінг і верифікація інформації для бібліотечних та документних ресурсів»
Мета заняття: забезпечити формування вмінь перевіряти факти, джерела, візуальні матеріали й дані з використанням цифрових інструментів для мінімізації поширення недостовірної інформації в професійній діяльності.
Практичне заняття №4. «Робота з метаданими та контекстом інформації»
Мета заняття: сформувати здатність аналізувати метадані, визначати походження, часові й змістові характеристики інформаційних об’єктів, а також враховувати контекст створення і використання документів та медіаматеріалів.
Практичне заняття №5. «Автоматизоване опрацювання медіаінформації та даних»
Мета заняття: розвинути практичні вміння застосовувати цифрові інструменти й сервіси для збору, структурування, аналізу та узагальнення інформації з метою підготовки інформаційно-аналітичних продуктів.
Практичне заняття №6. «Комунікація результатів інформаційного аналізу для різних аудиторій»
Мета заняття: сформувати здатність адаптувати результати інформаційно-аналітичної роботи до потреб різних цільових аудиторій, добирати адекватні формати та канали комунікації з дотриманням професійної етики.
Практичне заняття №7. «Протидія дезінформації та інформаційним загрозам у діяльності інформаційних установ»
Мета заняття: розвинути навички виявлення інформаційних загроз, розроблення професійних алгоритмів реагування та формування стійких інформаційних практик у роботі бібліотек, архівів і інформаційних центрів.
Для заочної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Інфомедійна грамотність у професійній інформаційній діяльності».
Лекція 4. «Критичний аналіз медіаконтенту для інформаційно-аналітичних завдань».
Практичне заняття
Практичне заняття №2. «Критичний аналіз медіаконтенту в інформаційно-аналітичній діяльності»
Мета заняття: розвинути навички ідентифікації смислових акцентів, наративів, маніпулятивних прийомів і прихованих повідомлень у медіатекстах з метою підготовки аналітичних висновків та інформаційних довідок.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота
Не передбачено
Контрольна робота для здобувачів заочної форми
Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції.
Робота містить 5 теоретичних питань та 2 практичних завдання.
Обсяг відповіді на кожне теоретичне питання: не менше, ніж 2 сторінки машинописного тексту. Текст відповіді має бути виконаний самостійно, а не скопійованим з навчального посібника чи згенерований ШІ.
Практичне завдання №1. Підготувати аналітичну довідку на основі не менше 10 різнотипних джерел (архівні описи, бібліотечні каталоги, офіційні повідомлення, медіапублікації, дописи в соціальних мережах), здійснити верифікацію кожного джерела, проаналізувати метадані, контекст і часові розбіжності, зафіксувати ознаки маніпуляцій та сформулювати обґрунтовані висновки з посиланням на первинні документи.
Практичне завдання №2. Розробити комплексне комунікаційне рішення для бібліотеки, архіву або інформаційного центру у відповідь на реальну інформаційну кризу, що виникла навколо документів, фондів або історичних даних, з обґрунтуванням вибору джерел, форматів і каналів, фіксацією етичних ризиків, обмежень доступу та аргументованим поясненням кожного управлінського рішення.
Термін надання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.
Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Поточний контроль полягає у виконанні
1) 7 індивідуальних поточних завдань. Індивідуальні поточні завдання виконуються письмово і полягають в розв'язуванні типових задач відповідно до мети та завдань практичних занять. Бездоганне виконання кожного індивідуального поточного завдання оцінюється у 5 бала;
2) двох модульних контрольних робіт. Модульні контрольні роботи складаються з теоретичної і практичної частин та проводяться у формі комп'ютерного тестування. Бездоганне виконання модульної контрольної роботи № 1 становить 35 балів; модульної контрольної роботи № 2 – 30 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів. Мінімальна оцінка – 60 балів.
Для заочної форми здобуття освіти
Захист контрольної роботи. Бездоганне виконання контрольної роботи оцінюється у 50 балів. При її захисті студент може отримати до 50 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів. Мінімальна оцінка – 60 балів.