Теоретична соціологія

Мета вивчення дисципліни: формування цілісного уявлення про теоретичні основи суспільства, його структуру та закони його функціонування, які є базовими для теорії та практики соціальної роботи та ефективного виконання професійних функцій та обов’язків. В ході вивчення дисципліни здобувач повинен оволодіти знаннями про необхідність використання соціологічних теорії з метою аналізу сучасного суспільства, явищ та процесів, що в ньому відбуваються; знаннями про основні поняття та їх інтерпретаціями у різних концепціях; знаннями про актуальні соціальні проблеми.
Практичне значення та використання отриманих знань: отримані теоретичні знання сприятимуть формуванню цілісного розуміння предмета теоретичної соціології, що стане основою для аналізу сучасного суспільства, його структури та законів функціонування. Це дозволить здобувачам розуміти роль соціологічного знання у формуванні гуманітарного світогляду, застосовувати його для вирішення соціальних проблем та виконання професійних обов’язків. Знання основних понять і принципів соціології сприятимуть ефективній організації роботи ФСР, зокрема, в оптимізації комунікацій із підопічними, аналізі їхніх потреб і плануванні допомоги. Вивчення історії соціології та її теорій допоможе здобувачам краще розуміти соціальні процеси, адаптувати підходи до роботи залежно від специфіки громад і груп. Отримані знання сприятимуть розробці перспективних і поточних планів, впровадженню програм заходів, а також формуванню навичок прийняття ефективних рішень у складних соціальних ситуаціях. Здатність аналізувати соціально-психологічні процеси та використовувати сильні сторони клієнтів і ресурсів громади дозволить якісніше вирішувати проблеми підопічних. Крім того, ці знання сприятимуть розвитку толерантності, вмінню уникати стереотипів та упереджень, а також формуванню лідерських і креативних якостей, необхідних для впровадження нових ідей у професійній діяльності.
Тематика та види навчальних занять

Для денної форми здобуття освіти

Лекційні заняття
Лекція 1. «Введення в соціологію».
Лекція 2. «Загальні теоретико-методологічні підходи в соціології».
Лекція 3. «Протосоціологічні концепції суспільства».
Лекція 4. «Ранні соціологічні теорії».
Лекція 5. «Розвиток національних соціологічних шкіл в XX ст.».
Лекція 6. «Історія української соціології».
Лекція 7. «Соціальна структура суспільства».
Лекція 8. «Концепція соціальної дії й взаємодії в структурній теорії».
Лекція 9. «Теорія дії та взаємодії в символічному інтеракционізмі».
Лекція 10. «Соціальна стратифікація й соціальна нерівність».
Лекція 11. «Соціальна нерівність і теорія еліт».
Лекція 12. «Концепції соціалізації особистості».
Лекція 13. «Соціологічні концепції особистості».
Лекція 14. «Соціологічні теорії девіації».
Лекція 15. «Соціальні зміни».

Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Введення в соціологію»
Мета заняття: сформувати уміння визначати та класифікувати повсякденні явища в соціологічному ракурсі, креативно розв’язувати проблеми та приймати інноваційні рішення, мислити та застосовувати творчі здібності до формування принципово нових ідей.
Практичне заняття №2. «Загальні теоретико-методологічні підходи в соціології».
Мета заняття: сформувати навички та вміння ідентифікувати методологічних стратегій у дослідженні явищ суспільного життя, формулювати й розв’язувати завдання у сфері соціальної роботи, інтегрувати теоретичні знання та практичний досвід.
Практичне заняття №3. «Протосоціологічні концепції суспільства».
Мета заняття: сформувати вміння аналізувати концепції суспільства до етапів становлення соціології як науки, а також соціально-психологічні процеси в малих та великих групах.
Практичне заняття №4. «Ранні соціологічні теорії».
Мета заняття: сформувати вміння аналізувати концепції суспільства у ранній період існування соціології як науки, а також соціально-психологічні процеси в малих та великих групах.
Практичне заняття №5. «Розвиток національних соціологічних шкіл в XX ст.».
Мета заняття: сформувати вміння аналізувати про концепції суспільства у класичний період існування соціології як науки в міркуваннях національних шкіл, а також соціально-психологічні процеси в малих та великих групах.
Практичне заняття №6. «Історія української соціології».
Мета заняття: сформувати вміння аналізувати концепції суспільства в українській соціології, а також соціально-психологічні процеси в малих та великих групах.
Практичне заняття №7. «Соціальна структура суспільства».
Мета заняття: сформувати вміння самостійно аналізувати соціальну структуру суспільства, її складові та їхнє функціонування, а також визначати ті обставини, у з’ясуванні яких потрібна соціальна допомога.
Практичне заняття №8. «Концепція соціальної дії й взаємодії в структурній теорії»
Мета заняття: сформувати вміння та навички розробки системи керування соціальними відносинами на підставі аналізу їх формування, виявляти сильні сторони та залучати особистісні ресурси клієнтів, ресурси соціальної групи й громади для розв’язання їх проблем, виходу зі складних життєвих обставин.
Практичне заняття №9. «Теорія дії та взаємодії в символічному інтеракционізмі».
Мета заняття: сформувати вміння та навички саморефлексії та розуміння ролі «Іншого» у становленні власної особистості у цілому, а також у ситуативному впливі, виявляти сильні сторони та залучати особистісні ресурси клієнтів, ресурси соціальної групи й громади для розв’язання їх проблем, виходу зі складних життєвих обставин.
Практичне заняття №10. «Соціальна стратифікація та соціальна нерівність».
Мета заняття: сформувати вміння аналізувати соціальну структуру суспільства та нерівність, а також демонструвати толерантну поведінку, виявляти повагу до культурних, релігійних, етнічних відмінностей, розрізняти вплив стереотипів та упереджень.
Практичне заняття №11. «Соціальна нерівність і теорія еліт».
Мета заняття: сформувати вміння аналізу соціально-історичних, політичних, економічних факторів та індивідуальних рис для формування еліт та затвердження нерівності, а також розробляти перспективні та поточні плани, програми проведення заходів, оперативно приймати ефективні рішення у складних ситуаціях.
Практичне заняття №12. «Концепції соціалізації особистості».
Мета заняття: сформувати вміння аналізувати участь особистості у суспільному житті, ідентифікувати, формулювати й розв’язувати завдання у сфері соціальної роботи, інтегрувати теоретичні знання та практичний досвід.
Практичне заняття №13. «Соціологічні концепції особистості».
Мета заняття: сформувати вміння аналізувати соціологічні концепції особистості, а також соціально-психологічні процеси в малих та великих групах.
Практичне заняття №14. «Соціологічні теорії девіації».
Мета заняття: сформувати уміння аналізувати девіацію та девіантну поведінку з позиції різних соціологічних теорії, а також креативно розв’язувати проблеми та приймати інноваційні рішення, мислити та застосовувати творчі здібності до формування принципово нових ідей.
Практичне заняття №15. «Соціальні зміни».
Мета заняття: сформувати уміння аналізувати соціальні трансформації та соціальні типи за різними типами, а також аналізувати соціально-психологічні процеси в малих та великих групах.

Для заочної форми здобуття освіти

Лекційні заняття

Лекція 1. «Соціологія як наука».
Лекція 2. «Основні складові частини суспільства».

Практичні заняття

Практичне заняття №1. «Еволюція соціологічної думки: теорії, концепції та їхній вплив на аналіз суспільства».
Мета заняття: сформувати здатність ідентифікувати, формулювати та розв’язувати завдання у сфері соціальної роботи, інтегруючи теоретичні знання про еволюцію соціологічної думки, основні теорії та концепції для аналізу соціальних явищ. Забезпечити розвиток умінь планування заходів, прийняття ефективних рішень у складних ситуаціях, аналізу соціально-психологічних процесів, виявлення сильних сторін клієнтів і залучення ресурсів громади, толерантної взаємодії та креативного вирішення проблем.

Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота
Для денної та заочної форми передбачена:
Розрахунково-графічна робота

Мета розрахунково-графічної роботи – формування здатності до абстрактного мислення, аналізу та синтезу соціологічних понять і теорій (ЗК3); розвиток навичок пошуку, відбору, оброблення та критичного аналізу соціологічної інформації з різних джерел (ЗК10); застосування теоретичних знань для аналізу, моделювання та прогнозування перебігу соціальних процесів і змін (СК2); удосконалення розуміння організації та функціонування системи соціального захисту та соціальних служб на основі соціологічного аналізу (СК6); сприяння формуванню здатності ініціювати та впроваджувати соціальні послуги для вдосконалення соціальних систем і практик (ЗК16); формування вміння взаємодіяти з клієнтами, колегами та представниками інших професійних спільнот на основі соціологічного знання (СК15); розвиток навичок оцінювання ефективності й якості соціальної роботи з використанням результатів соціологічного аналізу (СК19).
Здобувач отримує завдання на першому в семестрі практичному занятті.
Пояснювальна записка містить 20-25 сторінок Кількість розділів – 2-3.
Змістовна послідовність виконання роботи.
1. огляд теоретичних методології щодо дослідження соціального явища чи процесу;
2. застосування теорій «середнього» рівню з метою опису функціонування явища або процесу у суспільстві;
3. представлення вторинного аналізу емпіричних даних щодо вивчення соціального явища чи процесу;
4. формулювання висновків з розрахунково-графічної роботи;
5. оформлення розрахунково-графічної роботи відповідно до вимог ДСТУ.
Захист розрахунково-графічної роботи – протягом останнього навчального тижня семестру.

Контрольна робота для здобувачів заочної форми

Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції.
Робота містить 3 теоретичних питань та 5 практичних завдань.
Обсяг відповіді на кожне теоретичне питання: не менше, ніж 2 сторінки машинописного тексту.
Робота повинна бути оформлена у відповідності з вимогами наукового стилю та структури: титульний аркуш, зміст та списком використаних джерел (мають бути використані актуальні та авторитетні джерела, такі як наукові статті, монографії, законодавчі акти тощо; слід дотримуватися належного цитування та вказати всі використані джерела у списку літератури). Вона повинна містити чіткі та обґрунтовані висновки, що відображають розуміння здобувачем матеріалу та його здатність застосовувати соціологічні знання в соціальній сфері.
Обов’язковим є дотримання академічної доброчесності здобувачем.
Термін надання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.

Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Для денної форми здобуття освіти

Поточний контроль полягає у виконанні:
1. індивідуальних поточних завдань. Індивідуальні поточні завдання виконуються письмово і полягають в розв’язуванні типових завдань відповідно до мети та завдань лекційних й практичних занять. В межах практичних занять №1,2,3,4,5,6 завдання оцінюються по 3 бали, в межах практичного заняття №7 завдання оцінюється у 2 бали, завдання до практичних занять №8,9,10,11 – по 3 бали, завдання до практичних занять №12,13,14,15 – по 2 бали. Бездоганне виконання індивідуальних поточних завдань оцінюється у 40 балів.
2. розрахунково-графічної роботи. Бездоганне виконання роботи оцінюється у 10 балів. При її захисті студент може отримати до 10 балів;
3. двох модульних контрольних робіт. Модульні контрольні роботи складаються з теоретичної і практичної частин та проводяться у формі комп’ютерного тестування. Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи становить 20 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач – 100 балів.

Для заочної форми здобуття освіти
Виконання та захист практичних завдань оцінюється у 10 балів.
Захист контрольної роботи. Бездоганне виконання контрольної роботи оцінюється у 60 балів. При її захисті студент може отримати до 10 балів.
Захист розрахунково-графічної роботи. Бездоганне виконання роботи оцінюється у 10 балів. При її захисті студент може отримати до 10 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач – 100 балів.