Організація та проведення наукових досліджень

Мета дисципліни: формування у майбутніх докторів філософії (PhD) системи загальних знань і навичок для організації і проведення наукових досліджень. Систематизація, розширення і закріплення професійних знань, формування навичок ведення самостійної наукової роботи, дослідження та експериментування, оформлення результатів досліджень; оцінка ефективності розроблених пропозицій та їх впровадження. Завдання дисципліни: ознайомити з методологічними основами наукового пізнання; сформувати і розвинути здатності до кваліфікованого застосування методологічних принципів і методів науково-дослідної діяльності; формування навичок виявлення проблеми, на вирішення якої буде направлено подальше дослідження; визначення цілей, об'єкта і предмета; формулювання робочих гіпотез; постановка завдань дослідження; розробка програми і плану дослідження; сформувати базові знання щодо методології розробки експерименту та методів його планування; ознайомитися з критеріями оцінки наукової роботи та системи впровадження її результатів; отримати уявлення про вимоги щодо оформлення результатів наукових досліджень та їх прилюдного обговорення та захисту.
 
 
Основні результати навчання
 
Вміти розробляти та презентувати обґрунтований план досліджень у відповідності до наукового напрямку. Володіти іноземною мовою, включаючи спеціальні термінологію, для проведення літературного пошуку. Вміти представляти та обговорювати наукові результати іноземною та українською мовами. Вміти планувати та проводити експерименти, що мають відношення до проблем з галузі знань, використовуючи належне програмне забезпечення та знати як аналізувати i відображати результати досліджень. Вміти визначати, аналізувати та поєднувати інформацію з різних джерел, виявити аналітико-синтетичний зміст та підготовити нову форму вторинної інформації. Знати основні концепції та розуміти теоретичні та практичні проблеми в сучасному науковому напрямку досліджень. Вміти працювати з фахівцями з різних галузей в рамках наукових проектів. Знати про стимули та бар'єри в ефективній командній роботі. Мати професійну етичну поведінку при виконанні професійних досліджень. Вміти ініціювати та виконувати оригінальні дослідження в напрямку діяльності та досягати наукових результатів, які створюють нові знання. Визначати самостійно завдання професійного та особистісного розвитку, займатися самоосвітою, усвідомлено планувати i здійснювати підвищенням рівня кваліфікації. Вміти управляти науковими проектами або писати пропозиції на фінансування наукових досліджень. Розуміти теоретичні та практичні проблеми, історію розвитку та сучасний стан наукових знань.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; ПЗ – практичні заняття; К – консультації викладача; МКР – модульна контрольна робота.
 
 
Тематика та види навчальних занять
 
1 тиждень
Л1. Система наукових знань та наукових досліджень. Дослідження, теорія експеримент, практика і їх взаємозв’язок. 
ПЗ1. Основи використання імовірнісно-статистичних методів аналізу інформації.
К. СРЗ. 

2 тиждень
Л2. Організація наукової та науково- технічної діяльності. Оформлення результатів наукових досліджень. Науково-дослідні та опитно-конструкторські роботи.
К. СРЗ.  

3 тиждень
Л3. Узагальнена структура наукового експерименту. Етапи наукового експерименту.
ПЗ2. Основні етапи перевірки статистичних гіпотез.
К. СРЗ.

4 тиждень
Л4. Автоматизовані системи наукових досліджень.
СРЗ. К.

5 тиждень
Л5. Статистична обробка даних наукового експерименту. Точечна статистична оцінка. Довірчий інтервал.
ПЗ3. Особливості оптимізації диференційованих функцій.
К. СРЗ.

6 тиждень
Л6. Кореляційний та регресіоний аналіз даних наукового експерименту.
СРЗ. К.
 
7 тиждень
Л7. Критерії якості та теорія статистичних рішень при обробці експериментальних даних.
ПЗ4. Недоліки методів безумовної оптимізації.
К. СРЗ. МКР1. 
 
8 тиждень
Л8. Експерта оцінка даних. Теорія нечитких множин.
К. СРЗ.

9 тиждень
Л9. Інтелектуальна обробка даних. Загальна схема.
ПЗ5. Особливості оптимізації тестових функцій.
К. СРЗ. 
 
10 тиждень 
Л10. Сегментація даних.
К. СРЗ. 

11 тиждень
Л11.  Ідентифікація об’єктів дослідження.
ПЗ6. Тестові функції для визначення особливостей методів оптимізації.
К. СРЗ.
 
12 тиждень
Л12. Методи класифікації об’єктів дослідження.
СРЗ. К.

13 тиждень
Л13. Метрологічне забезпечення наукового експерименту.
ПЗ7. Особливості проведення факторного експерименту.
К. СРЗ. 

14 тиждень
Л14. Структура дисертаційної роботи.
СРЗ. К.

15 тиждень
Л15. Актуальність, мета, наукова новизна та висновки.
ПЗ8. Особливості використання критеріїв Кохрена, Стьюдента і Фішера при проведенні факторного експерименту
СРЗ. МКР2.
 
 
Індивідуальна робота
 
Не передбачена

Самостійна робота

Самостійна робота складає 74 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт: 1) підготовка до лекційних занять  – 24 годин; 2) підготовка до практичних занять – 20 годин; 3) підготовка до іспиту – 30 годин.

Процедура оцінювання
 
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи. Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів:
Семестровий модуль № 1
ПЗ1 Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 1 тиждень.
ПЗ2 Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 3 тиждень.
ПЗ3 Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 5 тиждень.
ПЗ4 Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 7 тиждень.
МК1. Модульна контрольна робота – 30 балів (7 тиждень). Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
Семестровий модуль № 2
ПЗ5 Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 9 тиждень.
ПЗ6 Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 11 тиждень.
ПЗ7 Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 13 тиждень.
ПЗ8 Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 15 тиждень.
МК2. Модульна контрольна робота – 30 балів (15 тиждень).
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. Підсумковим контролем є відповідь на екзаменаційний білет, який складається з теоретичної та практичної частин. Максимальна оцінка за правильне виконання теоретичної частини, яка складається з двох питань рівної складності по 30 балів, може складати 60 балів. Максимальна оцінка за правильне виконання практичної частини становить 40 балів. Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів.

Умови допуску до підсумкового контролю
*
До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60%. Складання/перескладання екзамену організовується за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу
*
Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності.
 
Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.
 
Відсутність здобувача на контрольній роботі відповідає оцінці «0».
 
Складання/перескладання– за встановленим відділом аспірантури розкладом.