Медіаекономіка

Анотація навчальної дисципліни

Мета:

формування у здобувачів уявлень про принципи економічного функціонування медіа, сучасний стан медіаіндустрії в Україні та світі, ключові закони медіаекономіки, економічні особливості різних сегментів медіаринку (газетного, журнального, радіо, телебачення, онлайнових медіа), основні види медіапідприємств і моделі їнього розвитку.

Завдання навчальної дисципліни:

• сформувати у здобувачів уявлення про ЗМІ як систему, що діє в рамках господарських і економічних зв’язків при специфічній організації праці і в умовах особливого, нетрадиційного для звичайної економіки, ціноутворення та споживання;
• ознайомити здобувачів із основними складовими економіки медіа, особливостями медіаринку як специфічної системи обміну, з ключовими моделями медіаекономіки;
• сформувати розуміння ключових відмінностей державної економічної політики в галузі медіа різних країн світу, основних особливостей регулювання економіки медіа (регулювання концентрації, національної ідентичності в медіа тощо).

Основні результати навчання

Прогнозувати тенденції розвитку медіаринку, попереджати негативні наслідки, корегувати професійну діяльність: розрізняти економічні, політичні, соціальні та технологічні чинники розвитку медіаіндустрії для відповідного уточнення функцій видавця.

Знати основні теоретичні концепції та практичні проблеми різних сфер соціальних комунікацій: враховувати умови криз і мутацій рекламного ринку, ринку друкованих ЗМІ, аудиторії ефірного ТБ для ефективної діяльності медіапідприємства.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

• Л – лекційні заняття;
• СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти;
• ПЗ – практичні заняття – практична підготовка і виконання завдань безпосередньо на занятті;
• К – консультації викладача.

Тематика та види навчальних занять.

• 1 тиждень
  • Л1. Основні поняття медіаекономіки. Специфіка медіаіндустрії та медіа як товару 
  • СРС, К. 
• 2 тиждень
  • Л2. Основні економічні моделі функціонування медіаекономіки. Еволюція моделей
  • ПЗ№1. Гібридність медіапродукту. Модель прямої плати за послугу (видавнича), модель окупності за рахунок реклами (модель потоку)
  • СРС, К.
• 3 тиждень
  • Л3. Концепція здвоєного ринку ЗМІ
  • СРС, К. 
• 4 тиждень
  • Л4. Конкуренція ЗМІ: її види. Типи ринкових структур в медіаіндустрії
  • ПЗ№2. Основні стратегії в умовах кризи і мутацій ринків: рекламного ринку, ринку друкованих ЗМІ, аудиторії ефірного ТБ
  • СРС, К.
• 5 тиждень
  • Л5. Концентрація в медіа. Провідні світові медіаконцерни
  • СРС, К.
• 6 тиждень 
  • Л6. Інфраструктура медіа. Мережі передачі даних для медіа, способи цифрової дистрибуції медіапродуктів
  • ПЗ№3. Загальні особливості великих медіаконцернів: зрощення ЗМІ, культурних індустрій, телекомунікацій та електронних видів дозвілля
  • СРС, К.
• 7 тиждень
  • Л7. Державна політика у сфері медіа
  • СРС, К, МКР1.
• 8 тиждень
  • Л8. Бізнес-моделі медіапідприємств
  • ПЗ№4. Економічні аспекти медіаполітики
  • СРС, К. 
• 9 тиждень
  • Л9.  Економіка друкованої преси
  • СРС, К.
• 10 тиждень
  • Л10. Економіка телебачення
  • ПЗ№5. Економічні особливості друкованих ЗМІ
  • СРС, К.
• 11 тиждень
  • Л11. Економіка радіомовлення    
  • СРС, К.
• 12 тиждень
  • Л12. Економіка інтернет-медіа
  • ПЗ№6. Економічні особливості електронних ЗМІ
  • СРС, К.
• 13 тиждень
  • Л13. Фінансування медіапідприємства
  • СРС, К. 
• 14 тиждень
  • Л14. Управління медіапідприємством
  • ПЗ№7. Оцінювання ефективності діяльності ЗМК
  • СРС, К.
• 15 тиждень
  • Л15. Державне регулювання недосконалих медіаринків. Напрями  розвитку  національного  інформаційного  простору  України
  • СРС, К, МКР 2.

Самостійна робота

Самостійна робота складає 46 годин. 

Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

• підготовка до лекційних занять – 15 годин;
• підготовка до практичних занять та виконання індивідуальних контрольних завдань – разом 31 година. 

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів. Максимальна сума накопичувальних балів у 1 модульному контролі 20 балів, а саме: у 1 модулі – вирішення практичних завдань на ПЗ (10 балів), активна робота на практичному занятті (10 балів). Максимальна сума накопичувальних балів у 2 модульному контролі 20 балів, а саме: вирішення практичних завдань на ПЗ (10 балів), активна робота на практичному занятті (10 балів). Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 30 балів.

Умови допуску до підсумкового контролю

До заліку допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Залік відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Складання/перескладання заліку відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватися принципів академічної культури та академічної доброчесності.

Виконаний здобувачем не свій варіант завдання МКР, екзаменаційного білета не оцінюється.

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.

Відсутність здобувача на модульній контрольній роботі відповідає оцінці «0».

Складання/перескладання екзамену здійснюється у встановлений деканатом термін.

Під час лекції здійснювати і приймати телефонні дзвінки заборонено.

Під час проходження модульного контролю і складання екзамену заборонено використовувати будь-які підручники, посібники, конспекти лекцій, шпаргалки, мобільні телефони.