Історія України та української культури

Навчальна дисципліна загальної підготовки
Обсяг освітнього компонента: 
• у кредитах ЄКТС — 3.0.
Кількість аудиторних занять: 
30 годин – лекційних занять, 14 годин – практичних занять..
Індивідуальна робота: 
• очна форма — реферативна робота.
Семестровий контроль: 
Exam.
Викладач: 
Анотація: 

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни:

забезпечити розвиток загальних та спеціальних компетентностей майбутніх бакалаврів, розвити здатність використовувати отримані вміння аналізувати і узагальнювати історичний матеріал у певній системі, оцінювати найважливіші події та явища української історії та культури в контексті світової історії; порівнювати історичні події, орієнтуватися в науковій періодизації історії, формувати вміння знаходити і критично аналізувати потрібну інформацію з минулої та сучасної історії та культури України; застосовувати набуті знання для прогнозування суспільних процесів; формування і розвиток гуманістичного світогляду,  поваги до людини будь-якої національності, виховання національної самосвідомості і гідності, патріотизму; здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел; цінування та повага різноманітності та мультикультурності; здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні; здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій.

Завдання дисципліни:
  • показати студентам, що минуле України має тисячолітню традицію і є історією одного з найбільших європейських народів;
  • навчити студентів аналізувати історичні та культурні джерела, пам’ятки минулого, що дозволяють аналітично мислити й об'єктивно сприймати події історії України;
  • навчити студентів розуміти історичні процеси, що відбувалися в Україні з найдавніших часів, показати розвиток державотворчої діяльності, суспільних та культурних процесів;
  • в ході викладання курсу «Історія України та української культури» формувати із студентів свідомих громадян України з почуттям відповідальності за історичну долю своєї держави.

 

Основні результати навчання

  • Уміти використовувати результати проведеного аналізу для синтезування отриманої інформації.
  • Мати навички взаємодії із іншими людьми, уміння роботи в групах. 
  • Вміти визнавати різноманітність культур, проводити їх аналіз; сприймати особливості взаємодії в системі орієнтації іншої культури. 

 

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

  • Л – лекційні заняття;
  • СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти;
  • ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до заняття й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті;
  • Кз – контрольні завдання;
  • РР – реферативна робота;
  • МКР – модульна контрольна робота;
  • К – консультації викладача.

 

Тематика та види навчальних занять

  • 1 тиждень
    • Л1. Вступ до курсу «Історія України та української культури». Первісне суспільство і перші державні утворення на території України.
    • СРЗ.
  • 2 тиждень
    • Л2. Київська Русь Державотворчі процеси у східних слов’ян. Передумови утворення та теорії походження Київської Русі. 
    • ПЗ. 1 Київська Русь.
    • СРЗ. К. РР початок етапу 1.
  • 3 тиждень
    • Л.3 Роздроблення Русі. Галицько-Волинська держава.
    • ПЗ.2. Українські землі у часи польсько-литовського панування (ХІV – перша половина ХVІІ ст.).
    • СРЗ. Кз.
  • 4 тиждень
    • Л.4. Українські землі у складі Литви та Польщі (ХІV-XVI ст.) Виникнення українського козацтва (ХІV – ст. ХVІІ ст.).
    • ПЗ.3. Українська національна революція 1648 – 1676 рр. Козацько-гетьманська держава.
    • СРЗ. К.з. РР початок етапу 2.
  • 5 тиждень
    • Л.5. Українська національна революція (1648-1676 рр.). Створення української козацької держави.
    • СРЗ. РР.
  • 6 тиждень
    • Л6. Українські землі під владою Російської імперії наприкінці ХVІІ – ХVІІІ ст. Ліквідація козацької державності.
    • ПЗ.  4.Україна наприкінці ХVII – XVIII ст.
    • СРЗ.
  • 7 тиждень
    • Л7. Правобережні і західноукраїнські землі в останній чверті ХVІІ – ХVІІІ ст. Заселення Південної України.
    • МКР.1. К.
    • СРЗ.
  • 8 тиждень
    • Л 8. Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій у першій половині ХІХ ст.
    • СРЗ. Кз.
  • 9 тиждень
    • Л 9. Українські землі в другій половині ХІХ – початку ХХ ст. Реформи 1860-1870-х рр. в Російській імперії та Україна. Соціально- економічний розвиток.
    • ПЗ.5. Україна у XIX ст. – на початку ХХ ст. 
    • СРЗ.К.
  • 10 тиждень
    • Л. 10. Боротьба за відновлення державності України (1917-1920 рр.).
    • СРЗ. Кз. РР початок етапу 3.
  • 11 тиждень
    • Л 11. Міжвоєнний період в історії українського народу.
    • ПЗ. 6.Україна у 20 – 80-ті рр. ХХ ст.
    • СРЗ. К.
  • 12 тиждень
    • Л. 12. Україна в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.).
    • СРЗ. К.
  • 13 тиждень
    • Л 13. Розвиток УРСР у 1945-1985 рр.
    • ПЗ.7. Українське державотворення в умовах незалежності.
    • СРЗ. К. РР початок етапу 4.
  • 14 тиждень
    • Л. 14. Україна і процес перебудови в СРЗР (квітень 1985 – серпень 1991 р.).
    • СРЗ. Кз.
  • 15 тиждень
    • Л. 15. Розвиток незалежної України (від 1991 р. до сучасності).
    • МКР2.
    • СРЗ. К.

 

Індивідуальна робота

Виконується РР. 

Мета РР: набуття загальних та спеціальних компетентностей майбутніх бакалаврів, поглиблення теоретичних знань з історії та культури України, проведення власного дослідження на історичну тематику

Тематика РР:

  • Державотворчі процеси у східних слов’ян. 
  • Передумови утворення та теорії походження Київської Русі
  • Роздроблення Русі. Галицько-Волинська держава.
  • Українські землі у часи польсько-литовського панування (ХІV – перша половина ХVІІ ст.)
  • Українські землі у складі Литви та Польщі (ХІV-XVI ст.) 
  • Виникнення українського козацтва (ХІV – ст. ХVІІ ст.).
  • Українська національна революція 1648 – 1676 рр. 
  • Козацько-гетьманська держава
  • Українська національна революція (1648-1676 рр.). 
  • Створення української козацької держави
  • Українські землі під владою Російської імперії наприкінці ХVІІ – ХVІІІ ст. 
  • Ліквідація козацької державності
  • Україна наприкінці ХVII – XVIII ст.
  • Правобережні і західноукраїнські землі в останній чверті ХVІІ – ХVІІІ ст. 
  • Заселення Південної України у ХVІІ ст.
  • Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій у першій половині ХІХ століття
  • Українські землі в другій половині ХІХ – початку ХХ ст. 
  • Реформи 1860-1870-х рр. в Російській імперії та Україна.
  • Україна у XIX ст. – на початку ХХ століття
  • Боротьба за відновлення державності України (1917-1920) 
  • Міжвоєнний період в історії українського народу
  • Україна у 20 – 80-ті рр. ХХ ст
  • Україна в роки Другої світової війни 
  • Українське державотворення в умовах незалежності
  • Україна і процес перебудови в СРЗР 
  • Розвиток незалежної України

Етапи виконання РР

  • 1–2 тиждень Вибір теми та наукових джерел, складання плану дослідження, визначення методики та розробка інструментарію дослідження.
  • 3–7 тижні Написання першого теоретичного розділу РР (вступ, аналіз історіографії, законодавчої бази тощо).
  • 8–12 тижні Написання другого (аналітичного, практичного) розділу РР. Редагування тексту та підготовка до захисту (презентациія+доповідь).
  • 1315 тиждень Захист роботи.

 

Самостійна робота

Самостійна робота складає 46 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

  • підготовка до лекційних занять – 18 годин;
  • підготовка до практичних занять та до виконання індивідуальних контрольних завдань– разом 14 годин;
  • виконання РР – 15 годин;
  • підготовка до екзамену – 30 годин.

 

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи та 4 індивідуальних контрольних завдання.

Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. Модульна робота складається з теоретичної частини (2 запитання) та практичної частини (1 задача). Відповідь на кожне теоретичне питання оцінюється максимум 10 балами. Правильне розв’язання задачі оцінюється в 5 балів.

Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів.

Семестровий модуль № 1

  • Кз1. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 3 тиждень.
  • Кз2. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 5 тиждень.
  • РР.(ч.1) Оцінка за виконання – 15 балів. Термін надання – 8 тиждень.
  • МК1. Модульна контрольна робота – 30 балів (8 тиждень). Перескладання можливе протягом 9-11 тижнів за розкладом консультацій.

Семестровий модуль № 2

  • Кз3. Оцінка за виконання – 5 балів.Термін надання – 10 тиждень.
  • Кз4. Оцінка за виконання – 5 балів.Термін надання – 13 тиждень.
  • РР(ч.2). Оцінка за виконання – 15 балів. Термін надання та захист – 14–15 тижні. 
  • МК2. Модульна контрольна робота – 30 балів (15 тиждень).

Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.

Підсумковим контролем з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (4 запитання) та практичної частини (1 задача). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів.

 

Умови допуску до підсумкового контролю

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніжна 60 %.

Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.

Складання/перескладання екзаменів організується за встановленим деканатом розкладом.

 

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності.

Виконаний не свій варіант завдання здобувачем не оцінюється.

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.

Відсутність здобувача на екзамені або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».

Складання/перескладання екзаменів – за встановленим деканатом розкладом.

Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.

2017