Основи мережевих технологій

Мета навчальної дисципліни:
надання теоретичних знань та практичних навичок щодо застосування можливостей мережевих технологій у професійній діяльності журналістів для проектування та створення інформаційного продукту. 

Завданн янавчальної дисципліни:
сформувати уявлення про можливості застосування сучасних комп’ютерних мереж у журналістиці; 
навчити аналізувати специфіку використання мережевих технологій у журналістській діяльності; 
надати практичні навички роботи з основними службами глобальної мережі Інтернет;
забезпечити засвоєння широкого спектру інструментальних знань, умінь, навичок для успішної професійної діяльності, зокрема засобами World Wide Web, інформаційно-пошукових систем, сервісами електронної пошти та сервісом передачі файлів FTP. 

 
Основні результати навчання
 
Виконувати пошук, оброблення та аналіз інформації з різних джерел.
 
Використовувати сучасні інформаційні й комунікаційні технології та спеціалізоване програмне забезпечення для вирішення професійних завдань.
 
Оцінювати діяльність колег з точки зору зберігання та примноження суспільних і культурних цінностей і досягнень.
 
Створювати грамотний  медіапродукт на задану тему, визначеного жанру, з урахуванням каналу поширення чи платформи оприлюднення.
 
Розміщувати оперативно інформацію про свій  медіапродукт на доступних інтернет-платформах.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; ПЗ – практичні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; КР – курсова робота; К – консультації; МКР – модульна контрольна робота.
 
 
Тематика та види навчальних занять
 
1 тиждень
Л1. Основні поняття про інформаційні системи та етапи їхнього розвитку.
ПЗ1. Класифікація, функції та структура ІС.
К. СРЗ. КР початок етапу 1
 
2 тиждень
Л2. Поняття комп’ютерних мереж, їхні види та основні складові.
ПЗ2. Види комп’ютерних мереж. 
К. СРЗ. КР початок етапу 2
 
3 тиждень
Л3.Комп’ютерні технології в журналістиці.
ПЗ3. Комп’ютерні технології в журналістиці.
К. СРЗ.
 
4 тиждень
Л4. Виникнення глобальних комп’ютерних мереж та їхні складові.
ПЗ4. Створення та розвиток мережі Інтернет.
К. СРЗ.

5 тиждень
Л5. Способи під’єднання та адресація в мережі Інтернет. Доменна служба імен (DNS).
ПЗ5.ІР-адресація в мережі Інтернет. Доменні адреси.
К. СРЗ.

6 тиждень
Л6. Основні служби глобальної мережі інтернет. Принципи роботи з ними.
ПЗ6.Структура та функції World Wide Web. Використання сервісу передачі файлів FTP. Сервіси електронної пошти (е-mail).
К. СРЗ.

7 тиждень
Л7. Інформаційно-пошукові системи.
ПЗ7. Прийоми ефективного пошуку інформації. Поняття про пошукову оптимізацію. 
К. СРЗ.
 
8 тиждень
Л8. Мультисервісні мережі.
ПЗ8. Концепції, що забезпечують мультисервісність, xмарні технології.
К. СРЗ.МКР1
 
9 тиждень
Л9. Бізнесові та організаційні моделі мережевих ЗМІ.
ПЗ9. Некомерційні моделі; комерційні та гібридні моделі мережевих ЗМІ. 
К. СРЗ.
 
10 тиждень
Л10. Електронні ЗМІ.
ПЗ10. Он-лайн видання, телебачення та радіо в мережі Інтернет.
К. СРЗ. КР початок етапу 3
 
11 тиждень
Л11. Мобільні пристрої в роботі журналіста.
ПЗ11. Користування обладнанням для миттєвого передавання інформації. Мобільні додатки до популярних новинних ресурсів.
К. СРЗ.
 
12 тиждень
Л12. Конвергентна журналістика.
ПЗ12. Злиття медійних і комунікативних технологій в єдину журналістську сферу.
К. СРЗ.
 
13 тиждень
Л13. Етика журналістської діяльності в мережі Інтернет.
ПЗ13. Етика журналістської діяльності в мережі Інтернет.
К. СРЗ.

14 тиждень
Л14. Правові аспекти мережевої діяльності журналіста.
ПЗ14. Інтелектуальна власність та захист права на приватне життя.
К. СРЗ. КР початок етапу 4

15 тиждень
Л15. Технології захисту інформації у журналістській діяльності.
ПЗ15. Технології захисту інформації у журналістській діяльності.
К. СРЗ. МКР2
 
 
Індивідуальна робота 
 
Виконується курсова робота.
 
Мета курсової роботи:
практичне застосування здобувачами набутих теоретичних знань з дисципліни «Основи мережевих технологій». 
 
Завдання курсової роботи: 
закріплення, поглиблення, узагальнення знань, одержаних здобувачами вищої освіти під час вивчення дисципліни; підтвердження оволодіння здобувачем вищої освіти методиками пошуку, відбору, аналізу інтернет джерел, понятійним апаратом; розвинути навички аналізу і систематизації інформації, вміння формулювати власні висновки та пропозиції на основі знань, отриманих під час вивчення дисципліни, створювати грамотний  медіапродукт на задану тему, визначеного жанру, з урахуванням каналу поширення чи платформи оприлюднення. 
 
Тематика КР:
Тематика курсових робіт пов'язана з пошуком і аналізом інформації стосовно розвитку та використання комп’ютерних технологій у журналістиці в Україні та світі, а також дослідженням стану застосування можливостей мережевих технологій певного регіону у конкретній сфері журналістської діяльності.
Кожна тема формується здобувачем із загальної: «Специфіка регіонального використання мережевих технологій у різних сферах журналістики», вказуючи конкретну сферу журналістської діяльності певного регіону, та обов’язково узгоджується з викладачем.  
 
Етапи виконання курсової роботи:
1−2 тиждень. Вибір теми та наукових джерел, складання плану дослідження, визначення методики та розробка інструментарію дослідження.
3–6 тижні. Написання першого теоретичного розділу КР (вступ, аналіз історіографії, законодавчої бази тощо).
10–13 тижні. Написання другого (аналітичного, практичного) розділу КР. Редагування тексту та підготовка до захисту (презентациія+доповідь).
14  тиждень. Захист роботи.
 
 
Самостійна робота
 
Самостійна робота складає 120 годин (денна форма навчання), 
174 години (заочна форма навчання).
Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 20 годин;
2) підготовка до практичних занять – разом 40 годин;
3) курсова робота – 30 годин;
4) підготовка до екзамену – 30 годин.
 
 
Процедура оцінювання
 
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів. Максимальна сума накопичувальних балів у кожному модульному контролі 20 балів, вона складається із оцінювання активної роботи на практичних заняттях. Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 30 балів.

Семестровий модуль 1
ПЗ 1. Оцінка за виконання – 2 бали. 
ПЗ 2. Оцінка за виконання – 3 бали. 
ПЗ 3. Оцінка за виконання – 2 бали. 
ПЗ 4. Оцінка за виконання – 3 бали. 
ПЗ 5. Оцінка за виконання – 2 бали. 
ПЗ 6. Оцінка за виконання – 3 бали. 
ПЗ 7. Оцінка за виконання – 2 бали. 
ПЗ 8. Оцінка за виконання – 3 бали. 
(Термін надання виконаних робіт – до 8 тижня)
КР(етап 1). Оцінка за виконання – 10 балів. Термін надання – 2 тиждень.
КР(етап 2). Оцінка за виконання – 20 балів. Термін надання – 9 тиждень.
МКР1. Оцінка за виконання – 30 балів (8 тиждень, перескладання можливе протягом 9–11 тижнівза розкладом консультацій).

Семестровий модуль 2
ПЗ 9. Оцінка за виконання –  2 бали. 
ПЗ 10. Оцінка за виконання – 3бали. 
ПЗ 11. Оцінка за виконання – 3бали.
ПЗ 12. Оцінка за виконання – 3бали. 
ПЗ 13. Оцінка за виконання – 3бали.
ПЗ 14. Оцінка за виконання – 3бали. 
ПЗ 15. Оцінка за виконання – 3бали.
(Термін надання виконаних робіт – до 15 тижня)
КР (етап 3). Оцінка за виконання – 50 балів. Термін надання та захист – 13 тиждень. 
КР (етап 4). Оцінка за виконання – 20 балів. Термін надання та захист – 14 тиждень.
МКР2. Оцінка за виконання –30 балів (15 тиждень).
 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.
 
Курсові роботи оцінюються за інтервальною шкалою оцінювання, що встановлює взаємозв'язки між рейтинговим показником із захисту, національною шкалою оцінювання і шкалою оцінок ECTS. У цілому якісно виконана і захищена курсова робота оцінюється максимально 100 балами. Бали знімаються за порушення наступних вимог. Несвоєчасне надання курсової роботи до захисту – 5 балів. Невідповідне оформлення: зменшення або перевищення обсягу текстової частини роботи – більш як на 5 сторінок – 5 балів; шрифт та інтервали не відповідають встановленим нормам – 5 балів; відсутня або неправильна нумерація сторінок – 5 балів; неправильне оформлення графічного матеріалу, таблиць – 5 балів. Вступ не відповідає вимогам – 5 балів. Відсутня логічна послідовність і науковий стиль викладення, не дотримані вимоги щодо орфографічних, пунктуаційних і стилістичних норм літературної мови – 10 балів. В роботі не достатньо розкриті питання зазначені в змісті, відсутня глибина всебічність, повнота викладення, відсутність визначених під час виконання курсової роботи, проблем, шляхів їх вирішення, відсутність самостійних підходів, ідей, міркувань, висновків, власної точки зору та аргументації – 5-10 балів. Відсутність посилань на джерела інформації – 5 балів. Не дотримані вимоги щодо розмірів структурних елементів курсової роботи їх пропорційність – 5 балів. Відсутність табличного та ілюстративного матеріалу, його аналізу та прив'язки до змісту тексту – 10 балів. Невідповідність висновків та рекомендацій вимогам (відсутність зв’язку з результатами дослідження, підсумків з розглядуваних питань) – 5 балів. Відмова від прилюдного захисту курсової роботи – 20 балів. Неправильно оформлений список використаних джерел, додатки – 5 балів. Попередня кількість балів за виконання курсової роботи визначається науковим керівником у процесі перевірки. Під час захисту здобувачем вищої освіти курсової роботи кількість балів може бути змінено в залежності від якості захисту.
 
Підсумковим контролем з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (3 запитання – 20 балів кожне) та практичної частини (1 завдання – 40 балів). Максимальна оцінка за правильні відповіді на усі питання екзаменаційного білету становить 100 балів. 
 
 
Умови допуску до підсумкового контролю
 
До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60%. 

Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. 

Складання/перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.
 
 
Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такій підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Виконаний не свій варіант завдання МКР, екзаменаційного білета здобувача не оцінюється.

Індивідуальна робота, яку виконано після встановлених викладачем термінів вважається «не зарахованою» та оцінюється, відповідно, на оцінку «0».
 
Відсутність здобувача на МКР відповідає оцінці «0». 
 
Складання/перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом. 
 
Під час Л, МКР, Е користуватися телефоном заборонено.

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та екзамену з дисципліни.