Системи зберігання даних

 Анотація навчальної дисципліни
Мета дисципліни: навчання студентів основам організації файлових систем, надлишкових масивів та файлових протоколів з метою опанування основних способів побудови віддалених сховищ даних з використанням різноманітних операційних систем та протоколів.
Практичне значення та використання отриманих знань: 
    одержання знань з принципів зберігання даних та організації сховищ даних; 
    підготовка студента до подальшого поглибленого вивчення спеціальних дисциплін;
набуття навичок самостійного поглибленого вивчення систем зберігання даних. 

Тематика та види навчальних занять
Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. Основи систем зберігання даних. Історія розвитку. Типи систем зберігання.
Лекція 2. Фалові системи в операційних системах. ФС з журналюванням та без нього.
Лекція 3. Надлишкові масиви. Типи надлишкових масивів. Умови використання надлишкових масивів.
Лекція 4. Зберігання файлів на серверах FTP. Протокол FTP. Пасивний та активний режими роботи FTP серверів.
Лекція 5. Організація FTP сервісів в середовищі Windows. Файлове сховище в домені. Файлове сховище без використання AD.
Лекція 6.  Організація FTP сервісів в середовищі Linux. Крування обліковими записами FTP.
Лекція 7. SFTP сховища. Організація доступу до сховищ з використанням захищених протоколів.
Лекція 8. Віддалені файлові системи. Протокол NFS. Протокол SMB. Особливості використання.
Лекція 9. Сумісний доступ та редагування даних в сховищах. Система NextCloud для приватних та публічних організацій.
Лекція 10. Мережі зберігання даних. Протокол ISCSI
Лекція 11. Розподілені сховища. Програмно-орієнтовні системи зберігання даних.
Лекція 12. Розподілені сховища. Відкриті системи. Система Ceph.
Лекція 13. Розподілені сховища. Відкриті системи. Система GlusterFS.
Лекція 14. Масштабування розподілених файлових систем та сховищ.
Лекція  15. Об’єктні сховища. Зберігання даних за Flat моделлю.
Лабораторні заняття
Лабораторне заняття №1. Організація Raid масивів в операційних системах Windows та Linux
Мета заняття: Ознайомитись з типами Raid масивів та набути навички їх організації.
Лабораторне заняття №2. Організація FTP сховища.
Мета заняття: Набуття навичок організації файлових сховищ в середовищах Windows та Linux.
Лабораторне заняття №3. Організація віддаленої файлової системи.
Мета заняття: Набуття навичок розгортання вузлів з підтримкою віддалених файлових систем.
Лабораторне заняття №4. Розгортання системи сумісного доступу до файлів сховища
Мета заняття: Набуття навичок розгортання систем сумісного доступу до файлів сховища.
Лабораторне заняття №5. Розгортання ISCSI контролера мережевого сховища.
Мета заняття: Набуття навичок розгортання та використання мереж зберігання даних.
Лабораторне заняття №6. Розгортання програмно-орієнтованого сховища Ceph.
Мета заняття: Набуття навичок розгортання та використання програмно-орієнтованих систем зберігання даних.
Лабораторне заняття №7. Масштабування програмно-орієнтованої системи зберігання даних.
Мета заняття: Набуття навичок масштабування систем зберігання даних.

Для заочної форми навчання
Лекційні заняття
Лекція 1. Фалові системи в операційних системах. ФС з журналюванням та без нього.  Надлишкові масиви. Типи надлишкових масивів.
Лекція 2.  Зберігання файлів на серверах FTP та SFTP.  Віддалені файлові системи. Протокол 
Лабораторні заняття
Лабораторне заняття №1. Організація FTP сховища з використанням надлишкових масивів.
Мета заняття: Набуття навичок організації файлових сховищ в середовищах Windows та Linux з використанням надлишкових масивів.
Лабораторне заняття №2. Розгортання ISCSI контролера мережевого сховища.
Мета заняття: Набуття навичок розгортання та використання мереж зберігання даних.

Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу

 Індивідуальна работа
Не передбачено

Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Для денної форми здобуття освіти
Поточний контроль полягає у виконанні
1. двох модульних контрольних робіт. Модульні контрольні роботи складаються з теоретичної. Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи становить 26 балів за перший модуль, 18 за другий модуль;
2. завдань лабораторних занять. Здобувач повинен проявити свою творчість і креативність; поглибити інтерес до вирішення технічних інженерних задач. Бездоганне виконання завдань лабораторних робіт оцінюється у 7 балів за кожну роботу.

Для заочної форми здобуття освіти
1. одна контрольна робота. Бездоганне виконання роботи становить 40 балів;
2. лабораторні звдання. Здобувач повинен проявити свою творчість і креативність; поглибити інтерес до вирішення технічних інженерних задач. Бездоганне виконання завдань лабораторних робіт оцінюється у 30 балів за кожну роботу.

Підсумковий контроль – залік. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів.

 Політика освітнього процесу та умови допуску до підсумкового контролю
Політика щодо відвідування. Відвідування та відпрацювання пропущених занять є обов’язковим. Відпрацювання пропущених занять проходяться в дні згідно графіку консультацій викладачів кафедри й може здійснюватися дистанційно.
Політика щодо проведення аудиторних занять. Дотримуватися встановленого порядку та зберігати відповідний рівень тиші для роботи в аудиторії. Активна участь під час обговорення: висловлювання та вміння відстоювання власної думки, повага та толерантність до чужої думки; вміння визнавати помилковість; при відстоюванні власної позиції використовувати першоджерела та рекомендовану літературу. За потреби дозволяється залишати аудиторію на короткий час. Мобільні пристрої, під час проведення аудиторних занять дозволяється використовувати лише з дозволу викладача.
Політика щодо академічної доброчесності. Політика щодо академічної доброчесності побудована на основі Положення про академічну доброчесність та етику академічних відносин у Національному університеті «Одеська політехніка». Користуватися мобільними пристроями, під час проведення різних видів контролю успішності, дозволяється лише з дозволу викладача.
Політика щодо оцінювання успішності.
В процесі контролю оцінюється самостійна робота студента над досліджуваним матеріалом: повнота виконання завдань, рівень засвоєння навчальних матеріалів та окремих тем навчальної дисципліни, робота з додатковою літературою, вміння й навички індивідуальних презентацій, оволодіння практичними навичками аналітичної, дослідницької роботи тощо.
Контроль, що здійснюється протягом семестру під час проведення лекційних та лабораторних занять, виконання навчального завдання та модульних контрольних робіт, оцінюється сумою набраних балів (максимальна сума – 100 балів). 
Проведення лабораторних занять ґрунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі – наборі завдань різного рівня складності для розв’язування їх на занятті.
Підсумковий контроль з навчальної дисципліни проводиться після завершення її вивчення з метою встановлення досягнення студента заявлених програмних результатів навчання і оцінювання рівня цих досягнень. 
Форма підсумкового контролю з дисципліни – залік. 
Оцінка заліку дорівнюється сумарному балу поточного контролю.
При отриманні студеним оцінки нижче 60 балів (незадовільно), він вважається таким, що не склав залік.