Інформаційно-аналітична діяльність

Мета вивчення дисципліни: засвоєння системи теоретичних знань з основ інформаційно-аналітичної діяльності та набуття практичних навичок здійснення інформаційно-аналітичної роботи; оволодіння методами та інструментами розробки комплексного інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття рішення у вигляді аналітичних документів за допомогою традиційних і новітніх інтелектуальних технологій; оволодіння фундаментальними основами здійснення інформаційно-аналітичної діяльності, засвоєння алгоритму та методики поетапного проведення інформаційно-аналітичної дослідження, узагальнення результатів аналітичного дослідження у вигляді аналітичного документа, набуття навичок збору інформації та створення робочих текстових та фактографічних баз даних із залучення до них консолідованої та верифікованої інформації широкого проблемно-тематичного спектру.
Практичне значення та використання отриманих знань: оволодіння фундаментальними основами здійснення інформаційно-аналітичної діяльності; засвоєння алгоритму та методики поетапного проведення інформаційно-аналітичної дослідження; узагальнення результатів аналітичного дослідження у вигляді аналітичних документів; набуття навичок збору інформації та створення робочих текстових та фактографічних баз даних із залучення до них консолідованої та верифікованої інформації з широкого спектру джерел; оволодіння методикою системного аналізу зібраної медіаінформації із застосуванням традиційних інтелектуальних та сучасних технологій.
Тематика та види навчальних занять
Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Інформаційна аналітика як особливий різновид інформаційної діяльності, наука та навчальна дисципліна. Поняттєвий апарат інформаційної аналітики».
Лекція 2. «Система законодавчого забезпечення інформаційно-аналітичної діяльності в України. Суб’єкти інформаційної діяльності та їх потреби в інформації».
Лекція 3. «Різновиди суспільно-значущої інформації. Публічна інформація. Режими доступу до публічної інформації. Запит на інформацію: основні етапи підготовки та опрацювання».
Лекція 4. «Джерела інформації в системі суб’єктно-об’єктних відносин інформаційно-аналітичної діяльності. Типологія та класифікація джерел інформації. Методика проведення етапів збору документів, фактів та власне аналітичного дослідження».
Лекція 5. «Планування інформаційно-аналітичної діяльності. Практика організації інформаційно-аналітичної діяльності».
Лекція 6. «Основні засади створення ефективного інформаційно-аналітичного контенту для різних груп споживачів».
Лекція 7. «Жанрове різноманіття інформаційно-аналітичних продуктів як результат інформаційно-аналітичної діяльності».
Лекція 8. «Документування результатів інформаційно-аналітичного дослідження: створення кінцевого аналітичного документу. Змістово-стилістичні аспекти інформаційно-аналітичних документів».
Лекція 9. «Сучасне інформаційне середовище та проблема верифікації інформації традиційних та сучасних документних джерел».
Лекція 10. «Аналіз текстової інформації як основа інформаційної аналітики».
Лекція 11. «Авторознавча експертиза як складова текстового аналізу».
Лекція 12. «Штучний інтелект та аналітична діяльність».
Лекція 13. «Інформаційно-психологічні операції та інформаційні війни. Інформаційна складова національної безпеки України».
Лекція 14. «Побудова інформаційного суспільства в Україні: проблеми та перспективи. Нові інформаційні технології та інформаційна політика».
Лекція 15. «Інформаційна культура та її роль в удосконаленні інформаційно-аналітичної діяльності».
Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Інформаційна аналітика як особливий різновид інформаційної діяльності, наука та навчальна дисципліна. Сучасна професія інформаційного аналітика. Суб’єкти інформаційної діяльності та їх потреби в інформації (замовники, стейкхолдери, бенефіціари, споживачі)».
Мета заняття: окреслити основні підходи до аналітичної діяльності, її специфіки; проаналізувати основні фахові вимоги до рівня підготовки сучасного аналітика; формувати вміння та навички використання у професійній діяльності знань про розвиток основних ідей, теорій та напрямків інформаційної аналітики; закріпити знання здобувачів про сутність інформаційно-аналітичної діяльності, її зміст та завдання на сучасному етапі; окреслити теоретичні, методологічні, організаційні засади інформаційно-аналітичної діяльності, потреби сучасних замовників (стейкхолдерів, бенефіціарів, споживачів) в аналітичній інформації; навчити використовувати отримані теоретичні знання у власній інформаційно-аналітичній практиці.
Практичне заняття № 2. «Види інформації в інформаційно-аналітичній діяльності. Джерела інформації в інформаційно-аналітичній діяльності та вимоги до роботи з ними. Показники достовірності джерел інформації».
Мета заняття: систематизувати й упорядкувати знання здобувачів щодо різновидів суспільно-значущої інформації; окреслити особливості публічної інформації; сформувати навики підготовки та розуміння проходження етапів опрацювання інформаційних запитів як джерела публічної інформації; упорядкувати отриману інформацію щодо основних джерел інформації в інформаційно-аналітичній діяльності; сформувати навики роботи з джерелами інформації та навчити керуватися на практиці основними вимогами до процесів інформаційно-аналітичної обробки джерел інформації.
Практичне заняття № 3. «Поняття методу та методології в інформаційно-аналітичній діяльності. Характеристика основних методів інформаційно-аналітичної діяльності. Методологія вивчення та задоволення інформаційних потреб користувачів»
Мета заняття: систематизувати й упорядкувати знання щодо джерел та методів збору інформації в рамках інформаційно-аналітичної діяльності; сформувати навики роботи з різними джерелами та використання різних методів отримання інформації відповідно до їх доцільності; закріпити отримані здобувачами теоретичні знання щодо методів та методології вивчення інформаційних запитів користувачів: анкетування, інтерв’ювання, використання рубрикаторів, карт зворотного зв’язку тощо; узагальнити інформацію щодо так званого «дерева цілей», що являє собою ієрархічну структуру цільових настанов; навчити оцінювати та здійснювати комплексний аналіз інформаційних потреб як складової інформаційної культури користувачів (стейкхолдерів, замовників, споживачів інформації та бенефіціарів); навчити застосовувати отримані знання на практиці під час створення відповідного інформаційно-аналітичного продукту.
Модульна контрольна робота № 1.
Практичне заняття № 4. «Жанри інформаційно-аналітичних матеріалів. Базові принципи створення інформаційно-аналітичного продукту. Структура і дизайн інформаційно-аналітичного дослідження».
Мета заняття: узагальнити знання щодо жанрів та жанрових різновидів інформаційно-аналітичних продуктів; навчити здійснювати комплексний аналіз базових принципів створення інформаційно-аналітичного продукту та застосовувати ці принципи у власній інформаційно-аналітичній практиці; систематизувати й упорядкувати знання щодо структури та дизайну (композиції) інформаційно-аналітичного дослідження; дати поняття чеклісту для опису проблеми; навчити застосовувати базові принципи написання тексту (створення відповідного продукту) у власній інформаційно-аналітичній практиці.
Практичне завдання № 5. «Що таке рецензування і для чого воно потрібне в інформаційно-аналітичних центрах. Комунікація та адвокація в інформаційно-аналітичній діяльності. Дієвість і ефективність інформаційно-аналітичного продукту: методики оцінки впливу».
Мета заняття: узагальнити теоретичні знання щодо видів рецензування та їх функціонального навантаження відповідно до мети та завдань інформаційно-аналітичного продукту; закріпити розуміння того, хто може бути рецензентом, де шукати рецензентів і як з ними взяємодіяти; опрацювати приклад гайду для рецензування в межах інформаційно-аналітичної діяльності та приклади різних видів рецензій; закріпити отримані здобувачами знання щодо адвокаційної кампанії аналітичних центрів в медіа; навчити готувати публічні презентації як перший крок до адвокації, проаналізувати особливості налагодження контактів між медіа та владою, спікерами і ньюзмейкерами; опанувати навики підготовки презентації готового аналітичного продукту в межах короткої форми – брифа, мемо, резюме, статті, колонки, блогу, інфографіки тощо; проаналізувати специфіку бренд-луку як інструменту інформаційно-аналітичної діяльності в медіа, адвокації через розваги, синегрії та креативні акції.
Практичне заняття № 6. «Проблема достовірності інформації в сучасному інформаційному суспільстві. Авторознавча експертиза».
Мета заняття: систематизувати й упорядкувати отриману інформацію щодо проблеми авторства та проблеми достовірності інформації; навчити базовим принципам перевірки інформації та інформаційних джерел, здійснювати комплексний аналіз достовірності інформації.
Практичне заняття № 7. «Основні технічні засоби та технології для здійснення інформаційно-аналітичної діяльності. Штучний інтелект як інструмент інформаційно-аналітичної діяльності. Створення сучасної інфраструктури інформатизації в Україні».
Мета заняття: узагальнити отримані здобувачами знання щодо основних технічних засобів та технологій для здійснення інформаційно-аналітичної діяльності, а також штучного інтелекту як інструменту інформаційно-аналітичної діяльності; навчити свідомо та відповідально підходити до використання штучного інтелекту в інформаційно-аналітичній діяльності, дотримуючись етики та правових засад діяльності; підсумувати отримані протягом семестру знання щодо інформаційно-аналітичної діяльності та інформатизації в Україні; окреслити основні напрямки державної інформаційної політики щодо покращення міжнародного іміджу України на світовій арені та актуалізувати роль формування інформаційної культури в удосконаленні інформаційно-аналітичної діяльності.
Модульна контрольна робота № 2.
Для заочної форми здобуття освіти
Лекція 1. «Інформаційна аналітика як особливий різновид інформаційної діяльності. Правові основи регулювання інформаційної діяльності в Україні. Різновиди інформації та режими доступу до неї. Публічна інформація. Масова інформація. Джерела та методи збору суспільно-значущої інформації. Інформаційний запит. Практика організації інформаційно-аналітичної діяльності».
Лекція 2. «Основні засади створення ефективного інформаційно-аналітичного контенту для різних груп споживачів. Жанрове різноманіття інформаційно-аналітичних продуктів як результат інформаційно-аналітичної діяльності. Проблема авторства в сучасному інформаційному просторі. Авторознавча експертиза».
Практичне заняття 1. «Жанри інформаційно-аналітичних матеріалів. Базові принципи створення інформаційно-аналітичного продукту. Структура і дизайн інформаційно-аналітичного дослідження».
Мета заняття: узагальнити знання щодо жанрів та жанрових різновидів інформаційно-аналітичних продуктів; навчити здійснювати комплексний аналіз базових принципів створення інформаційно-аналітичного продукту та застосовувати ці принципи у власній інформаційно-аналітичній практиці; систематизувати й упорядкувати знання щодо структури та дизайну (композиції) інформаційно-аналітичного дослідження; дати поняття чеклісту для опису проблеми; навчити застосовувати базові принципи написання тексту у власній інформаційно-аналітичній практиці.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота: не передбачена.
Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Для денної форми здобуття освіти
Оцінювання результатів навчання з дисципліни здійснюється за накопичувальною системою, яка дає можливість здобувачеві протягом семестру отримати максимально 100 балів.
Модуль 1
Активна робота на практичному занятті – максимально 5 балів (загалом 15 балів за 3 заняття).
Виконання домашніх завдань – максимально 5 балів (загалом 15 балів за 3 заняття).
Модульна контрольна робота № 1 – 20 балів.
Модуль 2
Активна робота на практичному занятті – максимально 4 бали (загалом 16 балів за 4 заняття).
Виконання домашніх завдань – максимально 4 бали (загалом 16 балів за 4 заняття).
Модульна контрольна робота № 2 – 18 балів.
Для заочної форми здобуття освіти
Робота на заняттях – максимально 30 балів (загалом 30 балів за одне заняття).
Виконання домашніх завдань – 7 балів (загалом 35 балів за 5 завдань).
Контрольна робота – 35 балів.
Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції. Робота містить 3 теоретичних запитання та 2 практичних завдання. Обсяг відповіді на кожне теоретичне запитання: не менше, ніж 2 сторінки машинописного тексту. Текст відповіді повинен бути виконаний самостійно, а не скопійований з навчального посібника чи згенерований за допомогою штучного інтелекту.
Практичне завдання №1. «Визначити жанр інформаційно-аналітичного продукту. Відповідь належно проаргументувати за кожним аспектом жанрового поділу».
Практичне завдання №2. «Підготувати запит на інформацію до відповідного розпорядника згідно з усіма вимогами, які висуваються до створення такого документа».
Термін надання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.
Політика освітнього процесу та умови допуску до підсумкового контролю
До підсумкового контролю допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Залік відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Складання/перескладання заліку відбувається за встановленим деканатом розкладом.
Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такій підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.
Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів.
Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.
Відсутність здобувача на МКР відповідає оцінці «0».
Складання/перескладання заліку відбувається за встановленим деканатом розкладом.