Садово-паркове мистецтво

Мета вивчення дисципліни:
вивчення генезису розвитку садово-паркового мистецтва, ознайомлення з історичними стилями садово-паркового мистецтва, оволодіння основами композиційної організації ландшафтних об’єктів, формування уявлень про колористику ландшафтних об’єктів, опанування прийомів створення пейзажних видів, набуття практичних навичок наукового дослідження за графоаналітичним методом.
Практичне значення та використання отриманих знань:
оволодіння професійною і науковою лексикою, вивчення різновидів стилів садово-паркового мистецтва, набуття вміння виконувати порівняльний аналіз ландшафтних об’єктів, досягнення синергії у практичному застосуванні знань та вмінь, отриманих при вивченні навчальних дисциплін професійної підготовки, набуття досвіду у підготовці тематичних есе за професійним спрямуванням, формування специфічного галузевого тезаурусу, напрацювання навичок представлення результатів аналітичної діяльності у професійному середовищі.
Тематика та види навчальних занять
Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Садово-паркове мистецтво, його специфіка та сутність. Основні стильові напрямки садово-паркового мистецтва».
Лекція 2. «Садово-паркове мистецтво Давнього світу. Єгипет, Ассирія, Вавилон».
Лекція 3. «Сади Давніх Персії та Індії».
Лекція 4. «Садово-паркове мистецтво Античної Греції».
Лекція 5. «Садово-паркове мистецтво Давнього Риму».
Лекція 6. «Садово-паркове мистецтво Далекого Сходу. Китайські сади.
Лекція 7. «Садово-паркове мистецтво Далекого Сходу. Японські сади».
Лекція 8. «Доба Середньовіччя в Європі. Монастирські, замкові, публічні сади».
Лекція 9. «Мавританські сади Іспанії».
Лекція 10. «Італійські сади доби Відродження».
Лекція 11. «Регулярні сади і парки Франції».
Лекція 12. «Пейзажні парки Європи ХVІІІ – ХІХ століть».
Лекція 13. Садово-паркове мистецтво Європи кінця ХІХ – першої половини ХХ століття. Міські публічні парки».
Лекція 14. «Типологічне розмаїття садово-паркових об’єктів ХХ століття».
Лекція 15. «Напрямки розвитку садово-паркового мистецтва у ХХІ столітті».
Лекція 16. «Садово-парковий ландшафт та його компоненти. Рельєф, вода, рослинність».
Лекція 17. «Простір та його організація у садово-парковому об’єкті».
Лекція 18. «Моделювання пейзажу. Основні принципи садово-паркової композиції».
Лекція 19. «Прийоми садово-паркової композиції. Лінійна і повітряна перспектива. Пропорції і масштабність. Світло і тінь».
Лекція 20. «Формування пейзажних композицій, картин, видів. Панорами. Плановість. Точки огляду».
Лекція 21. «Колористика в садово-парковому мистецтві».
Лекція 22. «Архітектурні споруди та малі архітектурні форми в садово-парковій композиції».
Лабораторні заняття
Лабораторне заняття № 1. «Дослідження садово-паркового мистецтва епохи бароко».
Мета заняття: ознайомлення з характерними особливостями та естетичними принципами садів Європи доби панування бароко; початок роботи: вибір об’єкта дослідження, підготовка загальної історичної довідки.
Самостійна робота: опрацювання навчальної літератури, добір джерельної бази.
Лабораторне заняття № 2. «Дослідження садово-паркового мистецтва епохи бароко».
Мета заняття: ознайомлення з характерними особливостями та естетичними принципами садів Європи доби панування бароко; продовження роботи: підбір 3-4 прикладів паркових ансамблів (об’єктів-представників), підготовка описів визначених об’єктів.
Самостійна робота: опрацювання навчальної літератури, укладання дослідницького есе.
Лабораторне заняття № 3. «Дослідження садово-паркового мистецтва епохи бароко».
Мета заняття: ознайомлення з характерними особливостями та естетичними принципами садів Європи доби панування бароко; продовження роботи: візуальний аналіз обраних об’єктів, добір іконографічних матеріалів.
Самостійна робота: опрацювання навчальної літератури, формування ілюстративного ряду.
Лабораторне заняття № 4. «Дослідження садово-паркового мистецтва епохи бароко».
Мета заняття: ознайомлення з характерними особливостями та естетичними принципами садів Європи доби панування бароко; завершення роботи: підготовка до оцінки есе.
Самостійна робота: опрацювання навчальної літератури, підготовка цифрової презентації.
Лабораторне заняття № 5 «Дослідження садово-паркового мистецтва епохи бароко».
Мета заняття: презентації індивідуальних досліджень, групове обговорення теми.
Самостійна робота: опрацювання навчальної літератури, підготовка короткої доповіді.
Лабораторне заняття № 6 «Історико-культурний аналіз садово-паркових комплексів України».
Мета заняття: вивчення визначених завданням садово-паркових ансамблів України з виявленням унікальних рис; початок роботи: вибір об’єкта дослідження, ознайомлення з ним.
Самостійна робота: опрацювання навчальної літератури, добір історичних відомостей.
Лабораторне заняття № 7. «Історико-культурний аналіз садово-паркових комплексів України».
Мета заняття: вивчення визначених завданням садово-паркових ансамблів України з виявленням унікальних рис; продовження роботи: аналіз планувальної структури, прокладання основних осей, композиційних центрів
Самостійна робота: опрацювання навчальної літератури, виконання аналітичних схем.
Лабораторне заняття № 8. «Історико-культурний аналіз садово-паркових комплексів України».
Мета заняття: вивчення визначених завданням садово-паркових ансамблів України з виявленням унікальних рис; продовження роботи: аналіз водних устроїв та/або архітектурних елементів (символіка, художні мотиви, національні образи, функціональність, стильові особливості тощо).
Самостійна робота: опрацювання навчальної літератури, укладання таблиці водних устроїв та/або архітектурних елементів.
Лабораторне заняття № 9. «Історико-культурний аналіз садово-паркових комплексів України».
Мета заняття: вивчення визначених завданням садово-паркових ансамблів України з виявленням унікальних рис; завершення роботи: підготовка до оцінки есе.
Самостійна робота: опрацювання навчальної літератури, підготовка цифрової презентації.
Лабораторне заняття № 10 «Історико-культурний аналіз садово-паркових комплексів України».
Мета заняття: презентації індивідуальних досліджень, групове обговорення теми.
Самостійна робота: опрацювання навчальної літератури, підготовка короткої доповіді.
Лабораторне заняття № 11 «Порівняльний аналіз китайських та японських садів: філософія, композиція, символіка».
Мета заняття: дослідити принципи формування давніх китайських і японських садів, визначити композиційні, стильові, символічні відмінності; початок роботи: аналіз філософського підґрунтя давніх китайських і японських садів.
Самостійна робота: опрацювання навчальної літератури, визначення відмінностей між філософськими основами китайських і японських садів, укладання порівняльної таблиці.
Лабораторне заняття № 12 «Порівняльний аналіз китайських та японських садів: філософія, композиція, символіка».
Мета заняття: дослідити принципи формування давніх китайських і японських садів, визначити композиційні, стильові, символічні відмінності; продовження роботи: аналіз планувальних характеристик і композиційних особливостей давніх китайських і японських садів.
Самостійна робота: опрацювання навчальної літератури, визначення відмінностей між розпланувальними і композиційними закономірностями китайських і японських садів, укладання порівняльної таблиці.
Лабораторне заняття № 13 «Порівняльний аналіз китайських та японських садів: філософія, композиція, символіка».
Мета заняття: дослідити принципи формування давніх китайських і японських садів, визначити композиційні, стильові, символічні відмінності; продовження роботи: аналіз елементного наповнення давніх китайських і японських садів.
Самостійна робота: опрацювання навчальної літератури, визначення відмінностей між елементним наповненням китайських і японських садів, укладання порівняльної таблиці.
Лабораторне заняття № 14 «Порівняльний аналіз китайських та японських садів: філософія, композиція, символіка».
Мета заняття: дослідити принципи формування давніх китайських і японських садів, визначити композиційні, стильові, символічні відмінності; завершення роботи: аналіз символіки давніх китайських і японських садів.
Самостійна робота: опрацювання навчальної літератури, визначення відмінностей між символікою китайських і японських садів, укладання порівняльної таблиці, підготовка підсумкового есе і цифрової презентації.
Лабораторне заняття № 15 «Порівняльний аналіз китайських та японських садів: філософія, композиція, символіка».
Мета заняття: презентації індивідуальних досліджень, групове обговорення теми.
Самостійна робота: опрацювання навчальної літератури, підготовка короткої доповіді.

Для заочної форми здобуття освіти

Лекційні заняття
Лекція 1. «Садово-паркове мистецтво, його специфіка та сутність. Основні стильові напрямки садово-паркового мистецтва».
Лекція 2. «Моделювання пейзажу. Основні принципи садово-паркової композиції».

Лабораторні заняття
Лабораторне заняття № 1. «Садово-парковий ландшафт та його компоненти. Рельєф, вода, рослинність».
Мета заняття: аналіз компонентів садово-паркового ландшафту, визначення ролі рельєфу, води і рослинності у створенні гармонійної ландшафтної композиції.
Лабораторне заняття № 2. «Прийоми садово-паркової композиції. Лінійна і повітряна перспектива. Пропорції і масштабність. Світло і тінь».
Мета заняття: дослідження прийомів формування ландшафтних композицій, визначення їх впливу на створення емоційного настрою у садовому об’єкті.
Самостійна робота:
1. Дослідження садово-паркового мистецтва епохи бароко (реферативна розвідка).
2. Дослідження регулярних садів і парків Франції (реферативна розвідка).
3. Дослідження пейзажних парків Європи ХVІІІ – ХІХ століть (реферативна розвідка).
4. Дослідження садово-паркового мистецтва Китаю (реферативна розвідка).
5. Дослідження садово-паркового мистецтва Японії (реферативна розвідка).
6. Історико-культурний аналіз садово-паркових комплексів України (реферативна розвідка).

Консультації здійснюються впродовж семестру відповідно до встановленого розкладу.
Індивідуальна робота

Для денної форми здобуття освіти не передбачена

Для заочної форми здобуття освіти

Контрольна робота
Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчому лабораторному занятті.
Контрольна робота – індивідуальне дослідження «Історико-культурний аналіз садово-паркових комплексів Європи».
Мета контрольної роботи – вивчення визначених завданням 4 садово-паркових ансамблів європейських країн, виявлення їх унікальних рис, виконання порівняльного аналізу.
Завдання – опрацювання навчальної літератури, укладання переліку джерел, підбір візуальних матеріалів, виконання графічного аналізу планувальної структури, аналіз водних устроїв та елементного наповнення, вивчення історії садово-паркового об’єкта, аналіз культурного контексту, символіки, теоретичного підґрунтя, художнього образу; підготовка есе з ілюстративним рядом, створення підсумкової цифрової презентації з демонстрацією результатів аналізу.
Термін надання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.
Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання

Для денної форми здобуття освіти

Поточний контроль здійснюється упродовж семестрового модулю шляхом оцінки кожного виконаного виду завдання:
- 3 лабораторних завдання за визначеними темами, виконані в аудиторії та самостійно, відповідно до мети і завдань лабораторних занять:
№№ 1–5 – есе дослідження, цифрова презентація, доповідь; комплексна оцінка завдання складає 0–20 балів, мінімальна кількість – 12 балів, максимальна – 20 балів;
№№ 6–10 – есе дослідження, цифрова презентація, доповідь; комплексна оцінка завдання складає 0–20 балів, мінімальна кількість – 12 балів, максимальна – 20 балів;
№№ 11–15 – есе дослідження, цифрова презентація, доповідь; комплексна оцінка завдання складає 0–20 балів, мінімальна кількість – 12 балів, максимальна – 20 балів;
- 2 модульні контрольні роботи, виконуються у формі комп’ютерного тестування, підсумовує опанування здобувачем змістового модулю; оцінка кожної модульної роботи складає 0–20 балів, мінімальна кількість за 2 роботи – 24 бали, максимальна за 2 роботи – 40 балів.
Підсумковий контроль – залік; рейтингова оцінка складається з суми балів поточного контролю, отриманих упродовж семестрового модулю, за усі види робіт. Залік виставляється за наявності сумарної рейтингової оцінки за семестровий модуль 60–100 балів.

Для заочної форми здобуття освіти

Поточний контроль здійснюється по завершенню семестрового модулю шляхом оцінки кожного виконаного виду завдання:
- 6 індивідуальних поточних завдання за визначеними темами, виконані самостійно, відповідно до мети і завдань самостійної роботи; оцінка кожної з робіт складає 0–10 балів, мінімальна кількість за 6 робіт – 36 балів, максимальна за 6 робіт – 60 балів;
- 1 контрольна робота – індивідуальне творче дизайн-розроблення за визначеною темою, виконане самостійно, відповідно до мети і завдань; оцінка роботи складає 0–40 балів, мінімальна кількість – 24 балів, максимальна – 40 балів;
Підсумковий контроль – залік; рейтингова оцінка складається з суми балів поточного контролю, отриманих упродовж семестрового модулю, за усі види робіт. Залік виставляється за наявності сумарної рейтингової оцінки за семестровий модуль 60–100 балів.