Двофазні потоки в енергетичному обладнанні

Мета вивчення дисципліни - . формування знань щодо властивостей двофазних потоків і особливостей їх використання в енергетиці.
Практичне значення та використання отриманих знань:
– використання в умовах АЕС уявлень про методи та засоби дослідження двофазних потоків;
– формування розуміння щодо особливих властивостей паро-рідинних потоків;
– вміння проводити аналіз особливостей використання двофазних потоків в енерготехнологіях.
Спрямування навчальної дисципліни – навчальна дисципліна рекомендована для вивчення здобувачами третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти, які навчаються за ОНП «Атомна енергетика», 2025.
Тематика та види навчальних занять

Лекційні заняття

Лекція 1. Введення в дисципліну, базові поняття щодо фізики двофазних потоків. Проблеми, цілі та задачі дослідження двофазних потоків на різних етапах технологічного циклу енергообладнання.
Лекція 2. Специфіка властивостей двофазних потоків. Основні підходи до вивчення двофазних потоків
Лекція 3. Можливості і обмеження щодо використання методів аналізу руху двофазних потоків. Класифікація двофазних потоків в енергетичному обладнанні АЕС
Лекція 4. Теоретичний аналіз руху двофазних потоків. Математичне моделювання як інструмент дослідження двофазних потоків.
Лекція 5. Фізичне моделювання як інструмент дослідження двофазних потоків. Теплогідравлічна неусталеність двофазних потоків як предмет дослідження.
Лекція 6. Первинні вимірювальні перетворювачі, що можуть бути використані для дослідження двофазних потоків. Особливості перетворення техногенної інформації про двофазні потоки у сигнали, що підлягають метрологічному аналізу
Лекція 7. Методи акустичної діагностики режимів паро-рідинних потоків в енергетичному обладнанні. Засоби акустичної діагностики режимів паро-рідинних потоків в енергетичному обладнанні.
Лекція 8. Системна фізична безпека АЕС та контроль фізичних процесів в енергетичному обладнанні щодо ризиків виникнення неусталеності двофазних потоків.

Практичні заняття
Практичне заняття № 1. Варіативна розробка методів моніторингу та аналізу двофазних потоків.
Мета практичного заняття: опанування правилами розробки методів моніторингу та аналізу двофазних потоків.
Практичне заняття № 2. Визначення методів моніторингу та аналізу двофазних потоків.
Мета практичного заняття: засвоєння методів моніторингу та аналізу двофазних потоків.
Практичне заняття № 3. Дослідження засобів контролювання запасів тепло-гідравлічної усталеності двофазних потоків.
Мета практичного заняття: засвоєння засобів контролювання запасів тепло-гідравлічної усталеності двофазних потоків.
Практичне заняття № 4. Розробка методів моніторингу роботи обладнання АЕС, що має відношення до двофазних потоків.
Мета практичного заняття: опанування методами моніторингу роботи обладнання АЕС, що має відношення до двофазних потоків.
Практичне заняття № 5. Визначення варіативне проектування елементів і підсистем для контролювання стану обладнання АЕС.
Мета практичного заняття: визначення основних засад варіативного проєктування елементів і підсистем для контролювання стану обладнання АЕС.
Практичне заняття № 6. Варіативна розробка методів автоматизованого моніторингу та аналізу двофазних потоків.
Мета практичного заняття: опанування методами автоматизованого моніторингу та аналізу двофазних потоків.
Практичне заняття № 7. Дослідження елементів систем контроля, які мають встановлюватися на обладнання АЕС, що технологічно пов’язано з двофазними потоками.
Мета практичного заняття: визначення елементів систем контролю, які мають встановлюватися на обладнання АЕС, що технологічно пов’язано з двофазними потоками.

Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу
Індивідуальна робота
Не передбачена

Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання

Поточний контроль полягає у виконанні:
1) семи практичних занять згідно тематиці занять. Бездоганне виконання кожного заняття оцінюється у 8 балів (виконання та захист), всього 56 балів.
2) модульної контрольної роботи. МКР виконується у письмовій формі і носить характер тесту (теоретична частина білету). Теоретична частина МКР включає до двадцяти теоретичних запитань, практична частина – у розв'язанні задачі.
Максимальна оцінка за МКР – 44 балів (теоретична частина – 24 балів, практична – 20 балів).
Підсумковий контроль – екзамен. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів. Мінімальна оцінка, яка дозволяє отримати оцінку «зараховано» - 60 балів.