Методи діагностики устаткування АЕС

Мета дисципліни — формування знань щодо сучасних та перспективних методів діагностування устаткування АЕС.
Завдання дисципліни: 
- з’ясування  проблем і задач, що притаманні роботі обладнання АЕС ;
- вивчання  методів технічної діагностики, що мають втілюватися на АЕС
- вивчання технічних засобів діагностування обладнання АЕС.

Основні результати навчання
*ПРН15.Володіти засобами аналізу методів і засобів радіаційного контролю, ядерної безпеки, фізичної безпеки та якості водно-хімічного контролю. 
ПРН16. Вміти використовувати знання в галузі радіоекології та інформаційних технологій в практиці ведення радіоекологічного моніторингу навколишнього середовища в районах розміщення об’єктів ядерної енергетики. 

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; ПЗ – практичні заняття; СРС – самостійна робота студента; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації, Е – екзамен

Тематика та види навчальних занять
1 тиждень
Л-1. Введення в дисципліну, базові поняття щодо технічної діагностики
ПЗ-1 (частина 1) Варіативна розробка методів діагностики обладнання АЕС
СРС 

2 тиждень
Л-2. Проблеми, цілі та задачі технічного діагностування на різних етапах життєвого циклу енергоблоку АЕС
СРС

3 тиждень
Л-3.  Специфіка діагностичних задач, що виникають в практиці експлуатації АЕС
ПЗ-1 (частина 2) Варіативна розробка методів діагностики обладнання АЕС
СРС

4 тиждень
Л-4 Основні підходи та методологія вирішення діагностичних задач
ПЗ-1 (частина 3) Варіативна розробка методів діагностики обладнання АЕС
СРС

5 тиждень
Л-5. Можливості і обмеження щодо використання математичного моделювання при вирішенні діагностичних задач
ПЗ-1 (частина 4) Варіативна розробка методів діагностики обладнання АЕС

6 тиждень
Л-6. Класифікація методів технічної діагностики СРС

7 тиждень
Л-7 . Використання техногенних джерел первинної інформації як методологічна основа вирішення діагностичних задач
ПЗ-1 (частина 5) Варіативна розробка методів діагностики обладнання АЕС
СРС, МКР-1

8 тиждень
Л- 8. Методи отримання первинної техногенної інформації про стан елементів обладнання поза режимом його використання СРС
СРС

9 тиждень
Л-9. Методи отримання первинної інформації про поточний стан обладнання в процесі його функціонування
ПЗ-2 (частина 1) Проектування елементів систем діагностики обладнання АЕС та аналіз їх роботи

10  тиждень
                    Л-10. Діагностичні алгоритми як визначальний субстрат для обирання засобів отримання і перетворення первинної техногенної інформації 
                   СРС

11  тиждень
Л-11. Специфіка первинних вимірювальних перетворювачів, що можуть бути використані для здійснення діагностичних процедур
ПЗ-2 (частина 2) Проектування елементів систем діагностики обладнання АЕС та аналіз їх роботи
СРС

12  тиждень
Л-12. Типові засоби метрологічного перетворення техногенної інформації у сигнали, що підлягають аналізу
СРС

13  тиждень
Л-13. Оригінальні засоби метрологічного перетворення техногенної інформації у сигнали, що підлягають аналізу
ПЗ-2 (частина 3) Проектування елементів систем діагностики обладнання АЕС та аналіз їх роботи
СРС

14  тиждень
Л-14. Вторинна апаратура для аналізу сигналів від датчиків, встановлених на обладнанні
СРС

15  тиждень
Л-15. Системи і програмне забезпечення вібродіагностики для обладнання АЕС
ПЗ-2. Проектування елементів систем діагностики обладнання АЕС та аналіз їх роботи
СРС, МКР-2

Індивідуальна робота

Індивідуальна робота є самостійною роботою студентів, яка поглиблює та поширює знання, отримані на лекційних та лабораторних заняттях та передбачає роботу з літературою. 

Самостійна робота

Обсяг самостійної роботи складає 76 годин. 
Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) Самостійне опрацювання теоретичного матеріалу (підготовка до лекцій) – 30 годин
2) Підготовка до практичних занять (самоаналіз та підготовка до захисту) – 28 годин
3) Підготовка до екзамену – 18 годин
*
Процедура оцінювання
*
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень студентів дисципліна поділяється на два семестрові модулі. У кінцевому рахунку, оцінюється те, як студент протягом семестру готуються до лекційних занять, під наглядом викладача самостійно виконує лабораторні роботи та готується до їх захисту, готується до двох модульних контролів, самостійно виконує індивідуальну роботу і готується до складання екзамену.
Модульні контрольні роботи №1, №2 виконуються у письмовій формі. Максимальна оцінка за їх бездоганне виконання становить 60 балів, а саме: 30 балів за МКР-1 та 30 балів за МКР-2. Безпомилкова і повна відповідь на окреме питання оцінюється в 3 бали. Кількість запитань в МКР-1 – 10 , В МКР-2 – 10 .
Семестровий модуль № 1 (50 балів)
ПР-1 – 20 балів; термін надання роботи – 7 тиждень.
МКР-1 – 30 балів (7 тиждень). Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів 
Семестровий модуль № 2 (50 балів)
ЛР-2 – 20 балів; термін надання оформленої роботи – 15 тиждень.
МКР-2 – 30 балів (15 тиждень). Перескладання не передбачене.
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів – 100 балів (3 кредити).

*
Умови допуску до підсумкового контролю
*
До екзамену допускаються студенти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 30 % (є зарахованим 1 модуль).
*

Політика освітнього процесу
*
Студент зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної роботи питань, відвідувати консультації викладача, дотримуватись принципів академічної доброчесності. 
*
Відсутність здобувача на МКР відповідає оцінці «0».
*
Під час практичних занять та контролю користування технічними засобами зв'язку вважається неприйнятним.
*
*
Документи (файли), що додаються: Робоча програма навчальної дисципліни.