Партнер Великобританії
Цзянань Лу, науковий співробітник Факультету бізнесу та бізнесу Закон
Партнер в Одеській політехніці
Олена Ковальова, доцент кафедри обліку, аналізу і аудиту Інституту економіки та менеджменту
Спільні дослідники
Світлана Філиппова , професорка, директорка Інституту економіки та менеджменту Одеського національного політехнічного університету
Олександр Малін, професор, кафедри обліку, аналізу і аудиту Інституту економіки та менеджменту Одеського національного політехнічного університету
Алексіс Стенфорс, викладач факультету бізнесу та закону
Константінос Вергос, старший викладач факультету бізнесу та закону
Михайло Філіппідіс, викладач факультету бізнесу та закону
Джоселін Чжан, старший викладач факультету бізнесу та закону
Костянтин Ткач, професор кафедри публічного управління та адміністрування Інституту економіки та менеджменту Одеського національного політехнічного університету
Вікторія Калабіна, здобувачка першого рівня освіти Національного університету «Одеська політехніка»
Цілі проекту
Метою є дослідити механізми, за допомогою яких фінансові технології (Fintech) сприяють економічному розвитку та добробуту України, беручи за вікно спостереження період вторгнення Росії.
Війна засвідчила крах усієї системи окремих регіонів України, у тому числі й фінансової. Цей зовнішній шок для місцевих жителів може надовго вплинути на їх прийняття або перевагу щодо фінансових послуг. Таким чином, використання фінансових технологій може стати лінзою для підтримки економічного відновлення після соціальної травми, тоді як своєчасна та належна реалізація політики є важливою для сприяння розвитку.
Спочатку ми обговоримо, якою мірою громадяни з регіонів, що постраждали від війни, могли продовжувати користуватися фінансовими послугами у формі фінтех або традиційного банкінгу, а також перешкоди, які вони мали під час використання цих послуг. По-друге, порівнюючи їх із жителями регіонів, які не постраждали (або постраждали безпосередньо), ми спробуємо обґрунтувати механізми, які пояснюють ефективність української економіки під призмою стабільного чи турбулентного економічного середовища, а також зростання геополітичної невизначеності. що випливає з війни, що триває. Цей метод схожий на відомий підхід «Різниця у відмінностях (DiD)». Отже, ми надамо політичні наслідки на основі польового дослідження, яке буде проводитись у співпраці з партнерами з Одеського університету.
Важливо відзначити, що фінансовий ринок Європи – це місце, де люди звикли працювати з фінтехом. Люди є пасивними учасниками цього ринку (покупцями та продавцями технологій та послуг FT).
В Україні такої практики немає, тому що немає такого ринку і (є лише сегмент корпоративного сектору – товарні ринки), немає фізичних осіб у ролі покупців.
Перед Україною стоїть завдання якісного стрибка шляхом інноваційного прориву через створення цифрового простору, який створено та забезпечує 3 основні параметри: 1) цифрове підтвердження особи; 2) можливість виконувати дії, захищені цифровим підписом; 3) гарантована та забезпечена державою система захисту інформації. Щоб забезпечити зростання суспільного інтересу до фінтеху, необхідно з раннього віку проводити навчання та навчання, включаючи інформацію про можливі ризики. Це завдання на повоєнний час. Також важливо розвивати курс фінансової грамотності. Держава має створити простір для розвитку фінансових ринків та формування компетентного інтересу та мотивації серед широких верств населення (фінансова інклюзія).
Задачі проекту
Проект буде зосереджений на трьох аспектах: фінанси домашніх господарств, діяльність фінансових установ і фінансові ринки. Крім того, ми пропонуємо досліджувати три географічні регіони: Одеську, Миколаївську та Херсонську (область або місто), оскільки вони нещодавно постраждали або торкаються війни.
Наше перше дослідницьке запитання стосується впровадження фінансових технологій на рівні домогосподарств, з можливим фокусом на криптовалюті та/або іпотечному кредитуванні та ринку житла. Нам знадобилася б допомога партнерів з Одеського університету, щоб зібрати дані опитування громадян із трьох регіонів. Інформація включатиме переміщених/непереміщених громадян, ступінь їхнього доступу до фінансових технологій (до/після війни), род діяльності, джерела доходу та демографічну інформацію. Емпіричний аналіз базуватиметься на використанні банківських систем і фінансових технологій у порівнянні з тими ж технологіями у 2022 та 2021 роках у постраждалих і не постраждалих від війни, але порівнянних регіонах. Більш конкретна увага буде зосереджена на впливі нових варіантів інвестування, кредитування та платежів в іпотечній системі в результаті конфлікту на прийняття рішень, кредитні плечі та ціни на житло. З огляду на невизначеність, пов’язану з триваючим конфліктом, очікується коригування настроїв домогосподарств, що може призвести до різної поведінки щодо традиційних фінансових інструментів і фінансових технологій. Застосування Fintech для іпотечного фінансування може надати домогосподарствам в Україні більш ефективні канали кредитування та інвестування в складних економічних умовах. Таким чином, це дослідження має на меті виявити рівень довіри домогосподарств і те, як вони пристосовують попит до застосування технологій в еволюційному інвестиційному, кредитному та платіжному процесі через впровадження Fintech. Наше друге дослідницьке запитання стосується фінансових технологій та фінансових установ. Ми пропонуємо зосередитися на впливі на традиційний банківський сектор і нових, руйнівних гравців, які могли з’явитися в останні роки, а також на вакуумі, який міг утворитися у фінансовому та банківському секторах через конфлікт.
З більш загальної точки зору, цей проект, заснований на дослідженні в Україні, надає докази для ширших перспектив та інших країн (наприклад, Великобританії).
Наприклад, як нестабільні (стабільні) фінансові ринки та низькі (високі) настрої домогосподарств можуть відреагувати на фінтех? Слід зазначити, що сприятливі реакції, які гарантують макроекономічну стабільність, можуть підкреслити здатність жителів швидко адаптуватися до зовнішніх шоків (тобто війни, енергетичної кризи, пандемії).
Таким чином, разом із партнерами з Одеського університету, цей проект намагається визначити, чи може фінтех впливати на економічний добробут, зумовлений економічними чи геополітичними подіями, з особливим акцентом на тенденції домогосподарств, фінансові установи та операції на фінансових ринках. Взявши Україну як вибірковий регіон для проведення польових досліджень для збору даних з перших рук. Відповідаючи на такі запитання, ми очікуємо відкрити для уваги практиків, політиків, учасників ринку та наукової спільноти нові шляхи, які раніше, можливо, залишалися без відповіді.
Роль кожного партнера
Цзянань і Олена відповідатимуть за весь проект і кожне дослідницьке питання. Тим часом кожен партнер спільно вирішуватиме завдання в тій сфері, у якій він має досвід.
1, Цзянань, Олена та Олександр проведуть «рандомізоване контрольне дослідження» в Україні для виявлення особливостей використання фінансових послуг у формі Fintech або традиційного банкінгу певною групою споживачів – громадянами регіонів, які постраждали від війни, з метою порівняння з параметрами жителів регіонів, які безпосередньо не постраждали від війни. бойових дій.
2, Цзянань, Джоселін та Світлана працюватимуть разом, щоб визначити рівень впевненості домогосподарств у використанні технологій в еволюційному інвестиційному, кредитному та платіжному процесі шляхом впровадження Fintech, доцільно використовувати метод польового дослідження, який дозволить отримання відгуків від безпосередніх споживачів фінансових послуг.
3, Константінос, Михайло та Олена оцінять важливість певних властивостей фінансової послуги, вразливі області та можуть допомогти покращити властивості фінансової послуги.
4, Алексіс, Михайло та Олександр проаналізують структурні зрушення та структурно-функціональні зв’язки
Тривалість проєкту
Дата початку проекту: 20 березня 2023 року
Дата завершення проекту: 30 серпня 2023 року (за наявності додаткового фінансування, очікується завершення до вересня 2024 року зі значно більшими результатами)
Очікувані результати
1. Масив даних, зібраних на основі розробленої анкети на основі наукових польових досліджень (спільно з партнерами з Великобританії); Збір даних з перших рук під час польової роботи «рандомізованого контрольного дослідження (РКД)». Для цього будуть використані 2 фокус-групи з 3 регіонів України (мінімум 100 респондентів у кожній групі).
2. Підготовка одного або двох аналітичних записок щодо розвитку «вбудованих банківських фінансових технологій» (DIGITAL Fintech). Він буде підготовлений до кінця проекту.
3. Підготовка наукової статті до одного наукового журналу (АБС 4* або 3*, наприклад «Регіональні дослідження»; «Світовий розвиток»). Це почнеться під час проекту.
4. Якщо в майбутньому буде призначено подальше фінансування, можливо заглибитися в польову роботу і зробити цей перший період проекту «базовим», а потім зробити період вересень 2023–вересень 2024 «кінцевим», щоб зробити РКД більш аргументованим і вплив Fintech на економіку України відновлення більш проникливе. У цьому випадку ми б розглядали провідний журнал у галузі як ціль для академічної продукції (наприклад, «Політика досліджень», «Журнал економіки розвитку»).
Зі звітом за проєктом можна ознайомитись в доданих файлах.
