Партнер Великобританії
Ашраф Лабіб, професор факультету OSP/BAL
Партнер в Одеській політехніці
Володимир Скалозубов, професор кафедри атомних електростанцій Інституту енергетики
Спільні дослідники
Кочнева Валерія, дослідник наукового центр енергетики та екології НАНУ
Сари Гедлі-Данн, доктор, викладач факультету з управління ризиками / BAL
Антон Мазуренко, професор кафедри теплових електричних станцій та енергозберігаючих технологій, директор Інституту енергетики Національного університету «Одеська політехніка»
Валерія Кочнєва, провідний інженер кафедри атомних електростанцій Національного університету «Одеська політехніка»
Дорож Ольга, доцентка кафедри атомних електростанцій Національного університету «Одеська політехніка»
Юрій Комаров, доцент кафедри атомних електростанцій Національного університету «Одеська політехніка»
Євген Бабаєв, здобувач третього рівня освіти Національного університету «Одеська політехніка»
Сергій Вістяк, здобувач третього рівня освіти Національного університету «Одеська політехніка»
Деніс Бундев, здобувач третього рівня освіти Національного університету «Одеська політехніка»
Олексій Бєлозьоров, здобувач третього рівня освіти Національного університету «Одеська політехніка»
Цілі проекту
Актуальне питання стану (рівня) безпеки ядерної енергії в Україні в екстремальних умовах стосується ситуації на найбільшій в Європі атомній електростанції (АЕС) Запорізькій через розташування станції в зоні бойових дій та труднощі з експлуатація та управління заводом, а також регулювання його безпеки на окупованій території. АЕС знаходиться безпосередньо в зоні бойових дій. Лише за останні три місяці відбулося 4 аварійні зупинки з повним знеструмленням енергоблоків (аналогічно першій аварійній події на АЕС «Фукусіма-1»). Розташування ЗАЕС на тимчасово окупованій території зумовлює об’єктивні труднощі її експлуатації, управління та регулювання безпеки. Тому обґрунтована оцінка стану безпеки ЗАЕС щодо ймовірності ядерних та радіаційних аварій є актуальною проблемою. Вирішенню цих питань присвячено пропоноване дослідження. У запропонованому проекті аналізується можливість затоплення проммайданчика Запорізької АЕС, виходячи з розробленої гідродинамічної моделі та обґрунтовуючи розрахунки; умови можливого затоплення проммайданчика ЗАЕС визначаються залежно від потужності бойової частини, яка справляє відповідну руйнівну дію. Результати цього проекту суттєво вплинуть на економічний розвиток і добробут України.
Задачі проєкту
Запропонована методологія буде зосереджена на розробці вдосконалених стратегій та інструментів для аналізу з метою запобігання та пом’якшення аварій на АЕС щодо потенційної небезпеки повного знеструмлення, враховуючи уроки аварії на Фукусімі. У проекті також будуть застосовані аналітичні інструменти, використані британською командою для аналізу аварії на Фукусімі, де вони будуть застосовані до гіпотетичного сценарію, створеного в консультаціях з експертами з АЕС з України. Детермінований аналіз впливу військових впливів на захисні бар'єри безпеки на Запорізькій АЕС базується на результатах моделювання екстремальних природних явищ. За результатами затоплення цунамі АЕС Фукусіма перевірено детерміновану модель затоплення майданчика Запорізької АЕС внаслідок руйнування дамби Каховського водосховища. Модернізація стратегій і систем управління аварійними ситуаціями на АЕС з ВВЕР базується на детермінованому моделюванні термодинамічних процесів при аварійних ситуаціях насосами з приводом від парогенераторів.
Роль кожного партнера
– Українські партнери нададуть аналіз поточного рівня безпеки АЕС України (особливо щодо окупованої Запорізької АЕС) в екстремальних умовах експлуатації, детермінований аналіз зовнішніх військових впливів на умови ядерних та радіаційних аварій на АЕС. Запорізької АЕС, детермінований аналіз модернізації стратегій і систем управління аварійним відключенням на АЕС з реакторами ВВЕР з урахуванням уроків аварії на Фукусімі.
- Британський партнер надасть досвід використання таких аналітичних методів, як вплив режиму відмови та аналіз критичності (FMECA), аналіз дерева несправностей (FTA), блок-схеми надійності (RBD), моделювання краваток-метелів (BTM), а також аналіз мінімального набору зрізів. (CSA), щоб змоделювати різні небезпеки, уразливості та моделювання стійкості, щоб запропонувати можливі бар’єри безпеки для запобігання та пом’якшення. Такий аналіз буде порівнюватися з аналогічними, зробленими для аварії на АЕС у Фукусімі.
Тривалість проєкту
Дата початку проекту: 1 лютого 2023 року
Дата завершення проекту: 31 серпня 2023 року
Очікувані результати
1. Спільна публікація в журналі Safety Science (https://www.sciencedirect.com/journal/safety-science) або Risk Analysis (https://onlinelibrary.wiley.com/journal/15396924).
Зі звітом за проєктом можна ознайомитись в доданому файлі.
