Фізична ядерна безпека

Анотація навчальної дисципліни:
Предметом вивчення дисципліни є основні елементи фізичної ядерної безпеки, методи планування та оцінки діяльності з фізичної ядерної безпеки на державному та об'єктовому рівнях, встановлення культури фізичної ядерної безпеки в різних типах обєктів використання ядерної енергії, а також заходи інформаційної безпеки.
Мета дисципліни – виробити у майбутніх докторів філософії (PhD) цілісне уявлення про методологію системного аналізу ефективності, безпеки та надійності систем фізичного захисту, обліку та контролю ядерних матеріалів, а також систем ЯЕУ освоєння методології системного аналізу ефективності, безпеки та надійності систем фізичного захисту, обліку та контролю ядерних матеріалів, а також систем ЯЕУ.
Завдання дисципліни: 
– сформувати комплексне уявлення про фізичну ядерну безпеку як про складну організаційно-технічну систему;
– ознайомити з термінологією та ключовими поняттями фізичної ядерної безпеки;
– усвідомити специфіку фізичної ядерної безпеки як складової національної безпеки,
– сформувати базові знання у галузі управління фізичною ядерною безпекою; 
– сформувати комплексне уявлення  культури ядерної захищеності
– отримати уявлення про особливості проектування систем фізичної ядерної безпеки;
– вивчити методологію аналізу і моделювання систем фізичного захисту;
– оволодіти методами проведення оцінки вразливості з застосуванням структурних параметрів захищеності (уразливості) об'єктів;
– оволодіти методами обліку і контролю ядерних матеріалів.

Основні результати навчання.
ПРН3. Вміти планувати та проводити експерименти, використовуючи належне програмне забезпечення та знати як аналізувати і відображати результати досліджень. 
ПРН15. Володіти засобами аналізу методів та обладнання перетворення енергії. Вміти користуватися методами ймовірнісного аналізу безпеки для визначення показників ядерної безпеки. 
ПРН17. Вміти проводити аналіз і моделювання систем фізичної ядерної безпеки АЕС 
ПРН18. Володіти засобами аналізу методів і засобів радіаційного контролю, ядерної безпеки, фізичної безпеки та якості водно-хімічного контролю. 

Тематика та види навчальних занять*.
1 тиждень. Загальна безпека технологій енергетики (Л, СРС)
2 тиждень. Чинне законодавство та правове регулювання засад фізичного захисту. (Л, ПЗ,СРС)
3 тиждень. Культура захищеності. (Л, СРС)
4 тиждень. Синергізм фізичної ядерної безпеки та технічної ядерної безпеки. (Л, ПЗ, СРС).
5 тиждень Управління системою фізичного захисту (Л, СРС).
6 тиждень. Забезпечення безперервного функціонування системи фізичного захисту (Л, ПЗ, СРС).
7 тиждень. Основи обліку та контролю ядерних матеріалів (Л, СРС. МК-1).
8 тиждень. Методи вимірювання ядерних та інших радіоактивних матеріалів (Л, ПЗ, СРС).
9 тиждень. Вступ у проектування систем фізичного захисту (Л, СРС).
10 тиждень. Ризик орієнтований підхід до проектування систем фізичного захисту. (Л, ПЗ, СРС).
11 тиждень. Математична модель системи фізичного захисту. (Л, СРС).
12 тиждень. Методологія проведення оцінки вразливості (Л, ПЗ, СРС).
13 тиждень. Інженерно-технічні засоби системи фізичного захисту (Л, СРС).
14 тиждень. Оперативне управління та технічна експлуатація інженерно-технічних засобів системи фізичного захисту (Л, ПЗ, СРС).
15 тиждень. Комп'ютерна безпека на ядерних установках АЕС (Л, СРС, МК-2, З).

* Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять:
Л – лекційні заняття; СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти; ПЗ – практичні
заняття – практична підготовка до й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань;

Процедура оцінювання.
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є на протязі семестру накопичувальною. Студенти впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. В кожному модулі знання здобувачів освіти  оцінюється у максимально можливі 50 балів, а саме: максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 20 балів (вирішення практичних задач на ПЗ  – 10 балів), активна робота на практичному занятті  – 10 балів) та максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу – 30 балів. 
Підсумкова форма контролю з дисципліни – іспит (екзамен). До іспиту допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на протязі семестру на не менш, ніж 60 %. Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Складання/перескладання екзаменів та виконання КР відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу при викладанні та вивченні дисципліни.
Здобувач освітнього рівня зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх незрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такій підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей – як для успішного навчання на освітньо-науковому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.
Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. Викладач зобов’язаний здійснювати консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій. Всі види індивідуальних завдань та контрольних робіт, які виконано після встановлених графіком навчального процесу та викладачем термінів,  вважаються «не зарахованими» та отримують, відповідно, оцінку «0». Відсутність здобувача освіти на екзамені або на модульній контрольній роботі (КР) відповідає оцінці «0». Складання/перескладання екзаменів, КР відбувається за встановленим деканатом розкладом. Під час Л, ПЗ, складання іспиту та виконання і захисту КР користуватися телефонами та іншими засобами зв’язку заборонено. Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, «шпаргалок» під час проходження модульних контролів та складання екзамену з дисципліни.